«Соколине» шоу у стилі НХЛ

      Календар відкритої білоруської першості наче навмисно склався для «Сокола» так, щоб спершу українська команда випробувала свої сили в поєдинках із середняками, а потім кілька матчів поспіль билася на межі сил із грандами-«сябрами». Щоправда, завдання полегшується тією обставиною, що чотири зустрічі поспіль із фаворитами підопічні Олександра Сеуканда проводять удома, на рідній ковзанці «Авангард». Після дуелі з «Юністю» і позавчорашньої битви з «Хімволокном» завтра на «Сокіл» чекає поєдинок проти другої команди минулого ВЧБ — мінського «Кераміна».

      У вівторок сюрпризом для багатьох відвідувачів переповненої ковзанки (а на матч знову прийшло близько дев'яти сотень фанів) стала поява у складі киян Олександра Бобкіна. 23-річний форвард повернувся в Україну після виступів у Росії і донедавна відновлювався від травми. Дебют вийшов непоганим: технічний хокеїст боровся на майданчику протягом усього поєдинку, допомагав партнерам створювати гостроту біля воріт могильовців, але впадало в око, що через відсутність нормальної передсезонної підготовки йому бракує швидкісних якостей. Вихід Бобкіна можна назвати вимушеним заходом, адже напередодні з команди відрахували Тараса Бегу, який так і не переконав керівництво «Соколу» у своїй профпридатності, а Андрія Ніколаєва відправили в запас — рівень його гри також не задовільняє тренерів.

      Із позавчорашнім суперником в української команди старі рахунки. Саме «Хімволокну» кияни програли навесні серію за третє місце ВЧБ, та й упродовж  минулого сезону колектив Олександра Волчкова засмучував «Сокіл» не раз. У фіолетовій формі білоруського клубу торік виступало п'ятеро наших співвітчизників, тепер їх кількість скоротилася до чотирьох. Щоправда, захисник Побєдоносцев не може виступати з огляду на очікування вердикту дисциплінарного комітету ІІХФ. Проте чудово виступають 24-річні форварди Олександр Матерухін та Олег Шафаренко, які до звітного матчу очолювали список бомбардирів чемпіонату.

      Зустріч вийшла наскільки видовищною для глядачів, настільки ж нервово напруженою для самих хокеїстів. У першому періоді ігровою ініціативою володіли господарі, але, як і в попередньому матчі з «Юністю», ніяк не могли пробити голкіпера гостей Леоніда Гришукевича. Ігоря ж Карпенка могильовці потурбували лише тричі. Безсумнівно, вплинув на гру епізод на 15-й хвилині за участю Матерухіна. Після кількох років, проведених у США, нападаючий звик діяти жорстко, тому, коли він на вкиданні розбив ключкою обличчя Руфанову до крові, латвійський арбітр Одіньш вирішив вилучити Матерухіна до кінця поєдинку.

      До речі, дії судді тренер гостей пізніше назвав клоунадою. Кількома цирковими елементами розважили глядачів і гравці «Сокола». Так, Василь Полоницький, намагаючись зберегти шайбу в зоні суперника, по-баскетбольному вистрибнув і спіймав її рукою. А Олександр Шевченко у стилі більш відомого футболіста з тим самим прізвищем, траплялося, віддавав паси «п'ятою» ковзана.

      У другій 20-хвилинці «Хімволокно» активізувалося, почалися «гойдалки». Але все ж кияни діяли гостріше. Двічі не зумів пробити Гришукевича з «п'ятачка» Артем Гніденко. Гідно билася з суперниками й молодіжна трійка «Сокола»: Сидоров — Черненко — Руфанов. Нарешті перевага господарів втілилася в гол у більшості — мети досяг черговий кидок Юрія Наваренка від синьої лінії.

      У третьому періоді підопічні Сеуканда дбали переважно про оборону, й воротареві збірної України кілька разів доводилося виручати товаришів. Із новою силою спалахнули пристрасті, коли Шафаренко кинув по воротах Карпенка після свистка судді (за твердженням могильовського українця, шайба просто відскочила від ключки), за законами шоу НХЛ, ніхто не втручався у «чоловічу розмову» Полоницького й капітана «Хімволокна» Леонтьєва. У підсумку матч-штрафи здобули по два гравці кожної з команд. Усього ж за 60 ігрових хвилин команди заробили аж 151 хвилину покарання! Жертвою жорсткої гри став ще один українець у складі гостей — Віктора Андрущенка «швидка» забрала зі зламаним носом. Але «Сокіл» таки зберіг переможний рахунок, вистоявши вчотирьох проти шести суперників.

 ТАБЛО

«Сокіл» — «Хімволокно» (Могильов) —

1:0 (0:0, 1:0, 0:0)

      Гол: Наваренко (Литвиненко, Ісаєнко), 38:23 (1:0 — більш.).

      Кидки: 36 — 19 ( 15 — 3, 16 — 6, 5 —10).

      Результати решти матчів 6-го туру ВЧБ: «Гомель» — «Юність» — 4:3 ОТ, «Динамо» — «Рига-2000» — 5:1, «Керамін» —  «Металургс» — 3:1, «Брест» — «Вітебськ» — 2:1 ОТ, «Німан» — «Хімік-СКА» — 5:0.

      Турнірне становище: «Динамо» — 16, «Сокіл», «Гомель» — 15, «Керамін» — 13, «Хімволокно», «Юність» — 10, «Німан» — 9, «Рига-2000», «Брест» — 6, «Хімік-СКА», «Металургс», «Вітебськ» — 1.

ПІСЛЯМОВА

Олександр Сеуканд,головний тренер «Сокола»:

      — Приємно перемагати сильного противника. Однак видно, що в нас бракує майстрів, котрі могли б реалізовувати велику кількість гольових можливостей, які ми створюємо. Тому змушені компенсувати цей недолік працею. Поки що проводити весь матч на однаковому високому рівні в нас не вистачає фізичних кондицій — у третьому періоді ми скинули оберти.

Олександр Волчков, головний тренер «Хімволокна»:

      — Гра вийшла по-справжньому бойовою. Господарі відкрили рахунок у той час, коли відчутно нас перегравали, але у третій 20-хвилинці ближчими до успіху були ми. Втім брак майстерності у завершальній фазі не дозволив розраховувати на успіх. Крім того, нам заважає ліміт на легіонерів, встановлений білоруською федерацією (не більше сімох у заявці на гру).

Юрій Наваренко,

нападаючий «Сокола»:

      — Схоже, ми не можемо вигравати без псування нервів і самим собі, і вболівальникам (посміхається). Воротарі, граючи проти «Сокола», стають просто Третьяками! У нас справді існує проблема з реалізацією гольових моментів, хоча на тренуваннях приділяємо цьому чимало часу. Не вистачає травмованих ветеранів, хоча й молодь діє непогано, беручи своє бійцівським якостями.

Олег Шафаренко, нападаючий

«Хімволокна», гравець збірної України:

      — Ми провели найгірший свій матч у нинішньому чемпіонаті. Бракувало бойових одиниць: кілька гравців травмовано, четверо росіян ще не оформили білоруське громадянство. «Сокіл» домігся свого за рахунок організації й тактики, хоча й латвійський рефері занадто симпатизував господарям.