Пресинг проти «Динамо»

      Розташоване у Дніпропетровську українсько-британське закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями завод «Динамо-Сілейр» за спеціалізацією не має собі рівних в Україні. Близько 80 відсотків продукції тут складають номерні знаки — ті, без яких не обійтися жодному транспортному засобу. Замовником цих виробів є Міністерство внутрішніх справ. Місце ж під сонцем цьому підприємству дісталося після виграного ще у 1998 році тендеру. «Динамо-Сілейр» виявилося спроможним виготовляти номерні знаки, як кажуть, «під ключ», тоді як інші підприємства мали намір завозити з-за кордону так званий напівфабрикат. Отож, здавалося б, жити підприємству і не журитися. Але якщо поглянеш на минулорічні показники, то мимоволі почухаєш потилицю в глибокій задумі: збитки тут сягнули 2,5 мільйона гривень!

Міліція, яка не всіх береже

      Тут завчасно закупили сучасні лінії, запропонували покриття зі світловідбиваючої плівки і ще багато чого зробили для того, аби потенційні конкуренти залишилися далеко позаду. До того ж, освоїли виробництво шляхових знаків. Контракт «Динамо-Сілейр» з Міністерством внутрішніх справ діє до кінця нинішнього року. Дивно, як таке підприємство потрапило у боргову яму при тому, що результати роботи у минулі роки тільки радували. Адже тут не лише успішно виконували виробничу програму, а й виділяли значні кошти для розвитку спорту — атлети під егідою «Динамо-Сілейр» заявили про себе в усьому світі. «А ось як! — пояснює генеральний директор підприємства Тетяна Селіхова і показує мені бейсбольну биту. — Ця зброя тепер постійно знаходиться у моєму службовому кабінеті. Хоча після того, що довелося пережити, мене вже нічим не злякати».

      За словами Тетяни Олександрівни, проблеми у їхнього підприємства почалися з приходом на пост головного міліціонера України Миколи Білоконя. Ні з того ні з сього міністерство перестало оплачувати виконану роботу — і в результаті заборгованість перевищила 20 мільйонів гривень. «Просто у нас відібрали замовлення, — зазначила пані Селіхова. — А ми маємо контракти з іноземними постачальниками. Не змогли розрахуватися з ними та й своїм працівникам перестали видавати зарплату. Проти мене хотіли порушити кримінальну справу. За що? Звісно ж, за невиплату заробітної плати. Але цього у них не вийшло. На врятування ситуації ми кинули всі свої внутрішні резерви. Люди ж мусили працювати, вважай, на голому ентузіазмі. І я за це їм безмежно вдячна».

      Сценарій підкорення підприємства передбачав залучення різних структур. Одна з них — міліцейська. Методи вона застосовувала на свій розсуд. Так, 3 вересня минулого року до відділу збуту «Динамо-Сілейр» звернувся один громадянин. Він замовив новий номерний знак замість зношеного. Це проблем не склало. Замовлення виконали без будь-яких проблем. Однак надалі громадянин повівся неадекватно — відчинив кодований замок вхідних дверей відділу збуту, після чого туди ввійшли ще троє невідомих. Усі вони разом із «замовником» представилися співробітниками відділу Державної служби боротьби з економічними злочинами управління МВС у Дніпропетровській області і пред'явили відповідні документи.

      Потім заводчанам повідомили, що була здiйснена контрольна закупка. При цьому послалися на те, що підприємство не має права виконувати роботи з відновлення зношених номерних знаків. Отож вилучили чимало документів та цінностей, з-поміж яких — державні номерні знаки, які підлягали знищенню, системний блок персонального комп'ютера інженера відділу збуту тощо. Натомість заводчанам навіть не надали копії протоколу огляду місця події та вилучення речових доказів. Не дізналися вони й про те, чи насправді існує оперативно-розшукова справа, адже, згідно з чинним законодавством, ніяка контрольна закупка без неї здійснюватися не може. Що ж до вилучення цінностей та документів, то це можливе лише в рамках слідчих дій, себто для цього має бути порушена кримінальна справа. Однак візитери діяли зовсім в інший спосіб.

Нестандартна операція... Держстандарту

      Дещо раніше підвищену активність стосовно «Динамо-Сілейр» виявили співробітники державного нагляду за якістю продукції, дотриманням стандартів, норм і правил (Держстандарту). Вони теж діяли рішуче. Так, 27 липня 2004 року головний державний інспектор Дніпропетровської області Валерій Маматов видає припис про заборону реалізації продукції підприємства, яку начебто виготовлено з порушенням вимог стандартів, норм і правил. Завод фактично зупинився. Отож мусили кинути всі сили на усунення виявлених порушень. І 6 вересня того ж року, здавалося б, крига скресла. Представник державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» підписав акт, який засвідчував відповідність існуючим вимогам номерних знаків «Динамо-Сілейр».

      Співробітники міліції, нагадаємо, з'явилися на підприємстві за три дні до цього. Отож, хоч не хоч, їхні дії з позитивним актом Держстандарту дисонували. Навіть ходили чутки про неабиякий гнів з боку найвищого міліцейського начальства з приводу такого небажаного перебігу подій. А в кожній чутці, як відомо, значна частка правди... І справді, одного дня пізно ввечері(!) на підприємстві з'являється співробітниця Держстандарту з метою ... перевірки перевіреного. При цьому вона не надала жодного документа на підтвердження своїх функцій. Зате розплакалася, заявляючи, що її виженуть з роботи. На заводчан це не вплинуло, візитерку на підприємство не пустили.

      А 13 вересня минулого року «Динамо-Сілейр» отримує від ДП «Дніпростандартметрологія» листа, в якому йдеться про перегляд результатів ... повторної перевірки. Начебто було допущено помилку у позначенні... державного стандарту і взагалі повторну перевірку було проведено на низькому рівні. Отож дозвіл підприємству на виготовлення номерних знаків анулювали і видали новий припис на проведення перевірки. Всі ці документи підписав виконуючий обов'язки генерального директора з держнагляду ДП «Дніпростандартметрологія» Дмитро Бутов. До речі, навіть побіжний аналіз Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» від 8 квітня 1993 року засвідчує упередженість з боку цієї посадової особи. Адже випуск продукції може заборонятися державним інспектором винятково на підставі акта перевірки, а не з огляду на суто суб'єктивну думку, висловлену у звичайному листі.

      Однак і на цьому справді нестандартні дії з боку Держстандарту не обмежилися. Упродовж однієї ночі ця установа створює нові(!) технічні умови, про які на «Динамо-Сілейр» і гадки не мали. Саме ці ТУ подавалися як привід для нової зупинки підприємства. Заводчани були просто приголомшені таким перебігом подій. Адже, згідно з чинним законодавством, технічні умови мають обов'язково реєструватися в територіальних органах Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики лише після того, як буде встановлено їхню відповідність державним стандартам. Про це ніхто навіть не замислився. Зате кинулися хутчій закривати підприємство.

      «Якщо з'являється новий стандарт, то законодавством для освоєння його на виробництві надається 90-денний термін, — зазначає пані Селіхова. — Адже для цього необхідно підготувати і верстати, і матеріали — себто переглянути весь процес. Вони ж вимагали від нас усе це відразу». Незважаючи на всю абсурдність ситуації, яка склалася, крига певною мірою почала скресати лише після того, як в Україні з'явився новий Президент. 21 січня цього року заступник прокурора Дніпропетровської області опротестував припис на заборону реалізації продукції «Динамо-Сілейр», засвідчений вищезгадуваним Дмитром Бутовим ще 10 вересня минулого року. ДП «Дніпростандартметрологія» з цим не погодилося. Тому заступник прокурора мусив звертатися до суду, який відмінив скандальний припис, визнавши його незаконним.

Чи може перевірка стати... злочином?

      Отож у цій приголомшливій історії поставлено жирну крапку. «Динамо-Сілейр» знову працює продуктивно, як і раніше. Лише один факт для ілюстрації: за перше півріччя нинішнього року підприємство отримало прибутків на суму близько 2 мільйонів гривень. За час простою (не з власної волі) збитків було набагато більше, плюс недоотримані прибутки. Причина того, що сталося з «Динамо-Сійлер», проглядається вельми очевидна: підприємство відверто «пресували». При цьому не задумувалися не лише про долю згуртованого колективу, а й про те, скільки, зрештою, недоотримав бюджет нашої держави внаслідок таких дій. Зате багатьох приголомшила інформація про астрономічні суми виплат екс-міністрові внутрішніх справ у зв'язку з його виходом на пенсію. А для реалізації своїх зовсім не добрих намірів пристосували, здавалося б, непорушне і не підвладне будь-яким емоціям — державний стандарт, намагаючись навіть його підмінити стандартами життя «своїми».

      Але залишилося питання — де тепер творять свої «дивні» справи безпосередні натхненники і виконавці безсоромного пресингу підприємства. А вони у переважній більшості продовжують працювати на своїх місцях і будувати власні кар'єри. А хтось каже: Віктор Ющенко на Майдані підняв планку моралі. Тільки вона може швидко опуститися, якщо утримуватиметься старими виконавцями, які себе непомірно дискредитували. Отож тепер Тетяна Селіхова звернулася до органів прокуратури з повідомленням про злочин з боку вищезгаданих осіб, які тероризували завод.