У березні нова адміністрація Луганщини пообіцяла забезпечити регіон шахтною водою, очищеною з допомогою американських фільтрів. Тоді це здавалося, скажемо м'яко, утопією або проблемою не одного року. Власне кажучи, проблема ще далека від остаточного розв'язання, зате журналісти змогли пересвідчитися, що справа ця є реальною. Перша установка з очищення води за принципом зворотного осмосу вже запрацювала на шахті «Брянківська».
Нагадаємо, осмос — це перенесення речовини з одного розчину в інший через мембрану. Осмос відіграє важливу роль у багатьох біологічних процесах. Мембрана, яка оточує нормальну клітину крові, є проникною лише для молекул води, кисню, розчинених у крові живильних речовин і продуктів клітинної життєдіяльності; для більших білкових молекул, які перебувають у розчиненому стані всередині клітини, вона є непроникною. Сам механiзм осмосу ще не до кінца вивчено.
Шахту «Брянківська» «реструктуризували» ще за часів прем'єрствування Павла Лазаренка, і в результаті вона припинила існування. Тільки 380 кубометрів шахтних вод щогодини все ще продовжують «зрошувати» навколишні городи, перетворюючи родючі землі на солончакову напівпустелю. Отож у колишньому адміністративно-побутовому корпусі спочилої «Брянківської» і вирішили змонтувати пілотну установку з мембранного очищення сильномінералізованої води. Наприкінці минулого тижня установку урочисто запустили в експлуатацію. Щоправда, урочистості звелися до кількох келихів, і то не з шампанським, а з очищеною водою. Піднімала його лише одна людина — голова обласної державної адміністрації Олексій Данилов.
Як завжди, левову частку часу забрали різного роду узгодження та отримання дозволів. Власне установку, яка дає щогодини кубометр майже дистильованої води, монтували протягом двох днів. Зайняла вона дві зовсім невеличкі кімнати, причому в одну із них примудрилися втиснутися ще й голова області з почтом, десятка півтора журналістів (серед яких було кілька операторів з телекамерами на штативах) і, звичайно, обслуговуючий персонал. Утім усі не вмістилися, і голова змушений був двічі випивати свою порцію. Другий раз — вийшовши на вулицю. Пресі продемонстрували ще й дві скляні чашки з чаєм. В одній був чай, заварений на воді з місцевого водопроводу, в іншій — на воді, очищеній американською мембраною. Остання вигідно вирізнялася своєю прозорістю.
Чай Олексій М’ячеславович пити вже не став, а щодо якості води зауважив: «Якщо в понеділок на нараді голова буде присутнім — будемо знати, що ця вода придатна для вживання». Можу сказати, що після того журналісти ще години дві мали нагоду спостерігати за Даниловим — у його програмі було відвідання ще двох об'єктів у різних кінцях Брянки. Жодних ознак хворобливості чи втоми. . . Що ж стосується виконання всієї програми, то обласний голова запевнив: «У нас заплановано розпочати будівництво десяти установок, з яких найпотужнішу — шістсот кубометрів на годину — спорудять у Красному Лучі. Є розуміння в Кабінеті Міністрів і особисто в Прем'єр-міністра, що треба виділяти кошти на будівництво нових водогонів. Потрібна чиста вода, щоб не повторювалися сумні події на кшталт суходільських.
Голова облдержадміністрації висловився й щодо перспектив фінансування проекту зворотнього осмосу. «Ми, коли починали займатися цією установкою у березні, планували, що це будуть приватні інвестиції, — пояснив пан Данилов. — Але в нас надто багато таких людей, які відразу почнуть з'ясовувати, що це бізнес того чи іншого чиновника. . . Тому було вирішено, що все робитиметься на базі обласного комунального підприємства «Луганськвода». Ми провели переговори з провідними фінансовими фундаціями України, а також із німцями та австрійцями. Вартість обладнання для десяти установок становить близько 18—19 мільйонів доларів. А якщо банки дають гроші — вони розуміють, під що дають. У нас уже є домовленість, що фінансування буде розпочато».
На моє запитання, як дивиться на проект медицина, заступник голови облдержадміністрації Зиновій Гузар, сам донедавна лікар, послався на досвід американських вояків у Афганістані. Перше, що вони робили на місцях дислокації, — це забезпечували себе установками «Дженерал Електрик». Аналогічними до тієї, яку встановлено у Брянці. «Американські вояки дуже серйозно ставляться до свого здоров'я», — підкреслив пан Зиновій.
Дещо менше оптимізму випромінював головний лікар обласної санепідемстанції Анатолій Докашенко: «Установку ще потрібно перевіряти в роботі. Я не підпишу жодного документа, поки не зможу пересвідчитися і довести нашим ученим, що вода хорошої якості. Цю новацію й запроваджено в Україні як експеримент, хоча у світі такі установки використовують досить давно».
Швидше за все, експеримент виявиться вдалим. Якщо так, то станції з очищення води дозолять вирішити, як мінімум, відразу дві величезні проблеми шахтарського краю. Якщо не три. Перша — водозабезпечення. Друга — усунення причини для підтоплення й мінералізації земель навколо шахт. Третя — економія електроенергії і тієї ж води. Скажімо, аби подати воду з Дінця до Свердловська, її доводиться помпувати на відстань у двісті кілометрів і долати аж шість підйомів на трасі. Причому без гарантованої доставки до споживача, тому що так звані гідроудари регулярно рвуть труби в слабких місцях.