Борги — чеками

      Нарешті, дочекалися — комунальні борги таки погашатимуть за рахунок знецінених заощаджень вкладників Ощадбанку колишнього СРСР. На це держава виділила шість мільярдів гривень, відповідний рядок є в законі про бюджет 2005 року. Тривалий час в уряді утримувалися від коментарів стосовно цього взаємозаліку, посилаючись на те, що Міністерство фінансів поки що лише розробляє схему платежів. Зрештою, документ побачив світ 29 липня. Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив порядок проведення розрахунків. Утім спочатку навколо цієї справи була суцільна плутанина. У жеках нічого не знали про те, як практично втілити задум уряду, а у філіях Ощадбанку так само відмовлялися вести будь-які переговори з дідусями і бабусями на цю тему.

      Пристрасті розпалилися, деінде розпочалася «самодіяльність». Аж поки Прем'єр-міністр особисто не взялася за справу. Ясна річ, вона не видавала власноруч боржникам розрахункові чеки, однак механізм таки запрацював. Виявилося, що в ньому є ланцюжки, які поєднують «верхи» з «низами». Щоправда, Держкомунгосп в особі його голови Олексiй  Кучеренка намагався підкреслити, що жеки не є державними установами, а отже, ними не покеруєш у наказовому порядку. Проте 20 серпня Юлія Тимошенко виставила жорсткі терміни виконання цієї роботи. І країну облетіла звістка: до 1 грудня уряд планує закінчити погашення заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги за рахунок знецінених вкладів Ощадбанку колишнього СРСР.

      Громадяни, чиї вклади знецінилися, зажадали докладної інструкції, що їм робити, аби встигнути скористатися шансом погасити комунальні борги. І таку інструкцію вони отримали завдяки тому, що правління Ощадбанку та Держкомітет з питань житлово-комунального господарства звернулися до людей з листом. Так от, як випливає з цього звернення, перш ніж узяти участь у згаданій операції, отримувачам житлово-комунальних послуг належить погасити всі поточні платежі, тому що в жеках розмовляти з «клієнтурою» інакше не будуть. Влада вирішила, що братиме до уваги лише ту заборгованість, яка утворилася станом на 1 вересня 2004 року. І з цією датою українські громадяни «повинні змиритися, тому що абсолютної справедливості не існує», за висловом голови Держкомунгоспу Олексія Кучеренка. При цьому Ощадбанк, як зазначив його керiвник  пан Морозов, виступає лише в ролі посередника між клієнтами та українською державою, оскільки не вважає себе відповідальним за борги Ощадбанку колишнього СРСР.

      Далі від громадян, які підпадають під дію згаданої урядової постанови, не вимагається ніякої активної боротьби за свої права. Люди просто повинні почекати, коли їм поштою надійдуть довідки про обсяги заборгованості за житлово-комунальні послуги від підприємств, які ці послуги надавали. Киянам, як зауважив пан Кучеренко, надійде лише одна довідка, оскільки у столиці діє єдиний центр розрахунків. Так само — у Рівному й Запоріжжі. У решті міст, де такого сервісу не існує, громадянинові має надійти поштою кілька довідок — від водоканалу, теплокомуненерго, підприємства електромереж, облгазу тощо (останній термін надання довідок 15 листопада, зауважив голова Держкомунгоспу). Після цього теж не потрібно ніяких надмірних зусиль — вкладникові Ощадбанку колишнього СРСР слід усього лише особисто з'явитися у те відділення банку, де на нього було відкрито компенсаційний рахунок. «Якщо ж громадянин не отримав компенсаційну книжку, то все одно він має право прийти у відділення Ощадбанку, де мав рахунок, і заявити про своє бажання погасити комунальні борги», — відповів пан Кучеренко на запитання журналістів.

      А загальний порядок такий: в Ощадбанку приймуть відвідувача за умови, якщо в нього будуть на руках такі документи: довідка про заборгованість (з видів послуг), ощадна книжка, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт або документ, який його замінює. Касир має видати цій особі розрахункові чеки на зазначену в довідках суму боргів. Із Ощадбанку громадянин має прийти на ті підприємства, які надавали йому житлово-комунальні послуги, і там йому спишуть заборгованість на суму, зазначену в чеку. Виконуючий обов'язки голови правління Ощадбанку Олександр Морозов та Олексій Кучеренко у згаданому листі зазначають, що, при бажанні, за рахунок знецінених заощаджень Ощадбанку можна погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги друзям, родичам і сусідам. Отже, якщо ви вирішили виступити в ролі такого спонсора, вам слід оформити їхні борги на себе, про що ви маєте повідомити у письмовій заяві на ім'я керівника підприємства, яке видало довідку про борги.

      Що ж до підприємств, які таким чином погасять свою заборгованість за водо- та енергопостачання та решту послуг, то нехай у пересічного громадянина за це голова не болить. Як повідомили на прес-конференції пп. Морозов і Кучеренко, взаємозаліки буде проведено упродовж однієї доби, і це вже клопіт керівників вищого рівня. Для держави, як зазначив голова Держкомунгоспу, сенс цієї операції полягає в тому, що таким чином буде хоча б частково погашено заборгованість за житлово-комунальні послуги й тим самим повернуто громадянам шість мільярдів гривень знецінених заощаджень. Хоча, власне, громадян мають вибір: або частково компенсувати свої втрати через погашення комунальних боргів, якщо такі були, або дочекатися повернення своїх знецінених коштів від держави, яка продовжує це робити дрібними траншами.

      Крім цих міркувань, уряд зважає на те, що невдовзі у ЖКГ настане зміна форми власності — комунальної на приватну. Тобто підприємства, які надають громадянам послуги з водо- і теплопостачання, забезпечують житлові будинки електроенергією тощо, можуть із часом перейти до рук конкретного «хазяїна». А якщо так, то новий власник спитає у продавця, в ролі якого, певно, виступатиме жек, чи всі рахунки оплачено. «Щоправда, в Україні немає закону про виселення з квартири за борги», — не без жалю зауважив при цьому пан Кучеренко, хоча з поточними платежами особливих проблем тепер немає — за послуги житлово-комунальної сфери люди розраховуються на рівні 98 відсотків.

      Є в Олексія Кучеренка й інший привід для незадоволення — за його оцінками, загальна заборгованість у житлово-комунальному секторі становить 7 мільярдів 200 мільйонів гривень, тобто одним взаємозаліком тут не обійтися. Тим паче що ніхто базу даних «комунальних» боржників із базою даних вкладників Ощадбанку колишнього СРСР не звіряв поки що. Можливо, вкладники «не витягнуть» усього залікового обсягу в шість мільярдів. У всякому разі, поза сумнівом, залишаться ще борги за електроенергію і газопостачання, яких накопичилося найбільше. «Але все одно, після цього фінансовий стан ЖКГ поліпшиться, і воно стане привабливішим для інвесторів», — переконаний Олексій Кучеренко.

      Утім непередбачуваність цього експериментального взаємозаліку є очевидною, як би хто не посилався на подібну операцію, проведену в Казахстані. На цьому тлі неминуче розпочнеться політизація цього процесу. Дехто з політиків, про чию партію мало хто чув, розкручує спіраль вигадок навколо комунального взаємозаліку, стверджуючи, що це призведе до катастрофи із платежами. Однак, як запевнив пан Морозов, банк уже готовий приймати громадян, розрахункові чеки надійшли в усі відділення. У свою чергу, органи виконавчої влади мають спеціально створені комісії, і за їхню роботу несуть відповідальність перші заступники глав облдержадміністрацій. Найстрімкіше процес розгортається в Донецьку. Тут, за даними начальника управління з обслуговування компенсаційних виплат із заощаджень Любові Романенко, видано понад сто тисяч довідок про заборгованість із житлово-комунальних послуг. Добре йде ця робота в Тернополі, а от у Вінниці станом на 31 серпня не було видано жодної довідки. Мабуть, Прем'єру варто було б і цей показник зарахувати до критеріїв ефективності влади в регіонах.