Дипломатiя культури

      Виставка Ніко Піросмані, показ грузинських дизайнерів, всесвітньо відоме шоу від ансамблю «Ерісіоні», виставка «Грузинський театральний десант в Україні», виставки-продажі сучасного грузинського текстилю, перегородчатої емалі etc — з вересня по березень Рік Грузії в Україні значно інтенсивнішає.

      Спорідненість українських і грузинських душ важко пояснити, але відчувають цю культурну, ментальну, чуттєву близькість усі. Такий парадокс. Грузинська культура — це щось особливе: сильна і глибока, яскрава і філософська, печальна і життєствердна одночасно, чуттєва і з шармом. 2005 рік — унікальний у плані можливості познайомитися з мистецтвом Сакартвело — адже він оголошений Роком Грузії в Україні. Коли ж нарешті ми побачимо за-анонсовані резонансні акції, ми запитали безпосередньо у Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Григола Катамадзе. Тим паче що Григол Шалвович має репутацію великого шанувальника мистецтва, і сам особисто був ініціатором і креативщиком багатьох проектів.

      — Пане посол, Рік Грузії в Україні починався так по-грузинськи — широко і темпераментно, і обіцяно було цілий культурний феєрверк, причому той його пласт, який має міжнародну конвертованість. І хоча в малих дозах ми відчуваємо грузинську присутність в Україні, але хотілося б знати, коли ви виконаєте обіцянки щодо резонансних акцій?

      — Недавно я був у прямому ефірі на радіо «Ера», і на початку передачі слухачам запропонували вiдповiсти на запитання: «Чи відчуваєте ви, що це рік Грузії в Україні?». Коли підбили підсумки, вийшло 50 на 50. Я думаю, що це не зовсім задовільний результат, бо так, як почали цей рік — дійсно широко, мали бути всі 100 відсотків, навіть не 99. Тут є суб'єктивні й об'єктивні причини. Серед об'єктивних — літо, мертвий сезон для мистецтва. Суб'єктивна така — у нас дуже невелике посольство, це теж заважає активній підготовці заходів. Ви навіть не уявляєте, скільки зацікавлених людей дзвонять кожного дня і пропонують проводити ті чи інші заходи. Зараз я запросив нашого товариша, який разом із нами закінчив Київський державний університет, Зураба Топурію (після закінчення університету багато часу працював у сфері мистецтва, зокрема займався кінематографом), попрацювати в посольстві помічником винятково на напрямі Року Грузії в Україні. Це трохи полегшить ситуацію.

      Ми сподіваємося на те, що з вересня розмах Року Грузії досягне початкових обсягів. Не тільки в Києві, а по всій Україні пройде дуже багато цікавих заходів. Крім державної програми — дуже цікавої, у нас уже готова програма, в якій серйозну участь беруть спонсори. Це і театральний десант — Театр ім. Шота Руставелі з новими творами, Російський драматичний театр, Тбіліський молодіжний театр «Театральний підвал», Театр кіноактора ім. М. Туманішвілі.

      Уже є практичні домовленості про гастролі Україною національного ансамблю Сухішвілі, в Києві повинні пройти гастролі нашумілого в усьому світі грузинського ансамблю пісні й танцю «Ерісіоні», наскільки мені розповідали, в європейських столицях просто наспівують їхні мелодії. У листопаді ми хочемо провести фестиваль грузинського кіно, iз запрошенням грузинських акторів, режисерів, ведуться переговори про ретроспективу грузинських фільмів на українських телеканалах. Ми проведемо виставку грузинських художників, а вінцем представлення візуального мистецтва має стати виставка Ніко Піросмані. Чесно кажучи, це дуже дорогий проект, але нас підтримують дві серйозні компанії. Кульмінацією повинно стати святкування 300-річного ювілею Давіда Гурамішвілі, однаково шанованого і в Грузії, і в Україні. Мені дійсно дуже приємно не тільки як послу, просто як грузину, бачити з якою любов'ю і шаною у Миргороді ставляться до пам'ятника Гурамішвілі, як бережно доглядають за його могилою. До цього ювілею вийде нове видання його творів. До речі, недавно був виданий українською мовою «Витязь у тигровій шкурі» в перекладі Бажана. У рамках цього ювілею якраз планується офіційний візит спікера парламенту Грузії пані Ніно Бурджанадзе. У регіонів теж є свої культурні програми: на днях у рамках святкування Дня Харкова було представлене місто-побратим Кутаїсі, зараз працюємо над тим, щоб у вересні в Одеській області провести Дні Аджарії.

      Це дуже важливо, коли всі складові двосторонніх стосунків активно працюють — і політична, й економічна, і військова, і культурна, духовна, спортивна. До речі, «на носі» важливий матч наших збірних iз футболу у Тбілісі. Це має бути красива гра, на жаль, вона буде практично без глядачів — під час нашої гри в Туреччині грузинських уболівальників дискваліфікували, і якраз це припало на матч зі збірною України. Але, думаю, це не завадить показати видовищну гру. Будуть також футбольні матчі «Динамо» (Тбілісі)— «Динамо» (Київ), у тому числі й ветеранів, «Шахтар» (Донецьк) — «Торпедо» (Кутаїсі), змагання баскетбольних команд, борців.

      2—4 вересня в Києві пройдуть у рамках Року Грузії в Україні Дні Тбілісі в Києві, свято «Тбілісоба». Приїздить величезна делегація на чолі з мером Тбілісі паном Георгієм Угулава, 120 чоловік — 2 театри, це театр «Набаді» й театр-студія Резо Габріадзе, фольклорні ансамблі, художники, молоді виконавці, ще не відомі в Україні. Заключний гала-концерт відбудеться 4 вересня на Майдані незалежності.

      Я думаю, що не менш цікавим і насиченим буде Рік України в Грузії, ми розраховуємо на потужний десант. У кожному інтерв'ю ми висловлюємо тільки одне «замовлення», щоб Україна якомога ширше була представлена в Грузії з наступного року. І я думаю, що недавній відпочинок Президента України в Грузії — це прекрасний приклад для десятків тисяч українців приїхати відпочивати в нашу країну, попрацювати, ми хочемо, щоб українці були в Грузії на кожному кроці.

      — Відтік мізків — науковців, людей мистецтва — і сьогодні актуальна проблема для України. Як Грузія вирішує це питання?

      — Ця проблема дуже гостро стояла перед Грузією не тільки в галузі мистецтва, а й у науці, бізнесі. Велика кількість наших громадян виїхали за межі Грузії на початку 90-х років, коли мало хто цікавився мистецтвом, неможливо було займатися бізнесом. І слава Богу, що так сталося, тому що ці люди все-таки знайшли вихід і змогли реалізуватися в іншому місці, інакше на 10 років ми б просто втратили багатющу грузинську культуру. Зараз іде зворотний процес, звичайно, не в тих об'ємах, як би це хотілося. Я назву відому балерину Ніну Ананіашвілі, вона на запрошення нашого президента повернулася в Грузію й очолила трупу Національної опери. Повертаються відомі грузинські спортсмени, борці.

      — Був такий кінопроект — зняти фільм про Давида Гурамішвілі і Григорія Сковороду, що з ним?

      — Я не хочу говорити про нього в минулому, він існує і зараз. Ми обговорювали цей проект з автором ідеї — відомим грузинським політиком, письменником Гурамом Петріашвілі, який уже 13 років живе в Україні, із заступником міністра культури України Ольгою Юріївною Костенко в присутності представників українського кінематографа. Я думаю, у вересні вже буде конкретно представлений проект, він супроводжується великою бюрократією. Спочатку я скептично поставився до цієї ідеї, адже вже існує фільм про Давида Гурамішвілі, але я почитав сценарій і дуже зацікавився цим, тому зараз намагаюся всіляко допомогти в реалізації. Це якраз те, що ми можемо залишити нашим нащадкам.

      Знаєте, коли заходив у наші стародавні храми, які простояли багато століть, я думав: які мудрі були люди, який сильний народ. Що ми залишимо нашим нащадкам? Думаю, найголовніша цінність, яку повинні зберегти і зміцнити ми, сучасники, — це єдина Грузія. Територіальна цілісність — це зараз головне завдання, а потім уже можна вирішувати, які будуть наступні вибори, який буде прохідний бар'єр для партій і блоків, з'ясовувати стосунки з опозицією.

      — Наперед перепрошую за «жовтизну» питання, але як ви ставитеся до іншого кінопроекту, який знімають у Москві? Я маю на увазі «еротичний трилер» про Юлію Тимошенко і Михайла Саакашвілі?

      — Мені кілька разів ставили це питання, і я вперше цей факт коментую. Ну як я можу до нього ставитись? Я дуже відверто зараз скажу, хай це теж буде віддавати «жовтизною». У кожного із нас відбувається період статевого дозрівання, і в цей період підлітки дуже активно цікавляться забороненим плодом — відповідні фільми, книги, картинки. Всі ми через це пройшли. На мій погляд, творці цього фільму залишилися в дитинстві. Ніякого інтересу, на мою думку, цей фільм не може ні в кого пробудити. Тому що, вибачте, порнографія затопила весь світ, і треба якомога швидше рятуватися від подібного натуралізму. Не знаю, яку мету переслідує автор, але це не зовсім вдалий проект, і ні грузинсько-російським стосункам, ні українсько-російським хорошого він не додасть. Замість того щоб політики робили більше кроків назустріч один одному, робили добрі справи, які б залишились в історичній пам'яті народу, вони створюють такі фільми.

      — Григоле Шалвовичу, у вас репутація дуже культурного посла, які культурні заходи ви відвідуєте в Києві?

      — Якщо кудись запрошують, я намагаюся не пропустити жодної нагоди відвідати якісь заходи, починаючи від театру закінчуючи молодіжними тусовками. Мені 44, але я не відчуваю, що не можу з'явитися в середовищі тінейджерів. Я дуже-дуже люблю театр і намагаюся бути на всіх спектаклях у Театрі Франка, особливо з участю улюбленого Богдана Сильвестровича. Я дуже люблю російський театр, коли гастролюють театри із Москви і Санкт-Петербурга, то стараюся побувати на цих виставах. Але як можна не бути на тих вечорах, які влаштовує Скрипка? Шкодую, коли мене запрошують кудись, а я не можу потрапити через збіг заходів — візити, переговори. Але причиною цьому — події в Україні й те, що ви зробили на Майдані. Вам навіть важко буде це уявити, який зараз рух почався між нашими столицями, і не тільки. Ми хочемо на рівні регіонів закріпити ці стосунки, щоб перезнайомити якомога більше регіонів і щоб вони робили добрі справи безпосередньо. Чим більше буде контактів на рівні регіонів, у тому числі й на рівні бізнесу, тим більше будуть наповнюватися грузинсько-українські стосунки.

Дні Тбілісі в Києві

3 вересня

18.00

Театр Руху Кахі Бакурадзе

Вулична циркова вистава

«Мімікрія»

      Хрещатик, 36,

на майданчику біля мерії

19.00

Грузинський фольклорний

театр «Набадi»

Міфологічна притча

«Народження»

      Клуб «Спліт»,  вул. Прорізна, 8

19.00

Театр-студія Резо Габріадзе

Вистава «Сталінградська битва»

      Академічний

Театр  юного  глядача

на Липках, вул. Липська,15/17.

20.00

Концерт грузинських

перкусіоністів

      Хрещатик, 36,

на майданчику біля мерії

20.00

Джаз-рок

та джаз-фольк із Грузії

      Книжкова кав'ярня

«Квартира Бабуїн», вул. Хорива, 1/2

4 вересня

18.00

Театр Руху Кахі Бакурадзе

вулична вистава

«Тиша! Йде репетиція!»

      Хрещатик, 36,

на майданчику біля мерії

19.00

Театр-студія Резо Габріадзе

вистава «Сталінградська битва»

      Академічний

Театр  юного глядача

на Липках,  вул. Липська, 15/17

19.00

Заключний гала-концерт майстрів мистецтв із Тбілісі

      Майдан незалежності