Не старик Хоттабич

      Сьогодні у Тбілісі, о 19.15 за київським часом, при порожніх трибунах збірна України може зробити останній крок до виходу на чемпіонат світу 2006 року в Німеччині. Для цього нашій команді потрібно виграти. Є й бажання, і змога.

      До столиці Грузії українці вилетіли вчора. А двома днями раніше наставник національної команди, за традицією, зустрівся з журналістами на базі в Кончі-Заспі. Головний тренер країни перебував у чудовому гуморі і... традиційно нарікав на проблеми з підготовкою. Можливо, навіть навмисно. Адже в цьому відбірковому циклі стало традицією: чим більше напередодні важливих матчів Блохін бідкається, тим успішніше грає його команда. Ось і цього разу фартовою може стати відсутність флангових гравців Олега Гусєва та Андрія Воробея.

      Загалом із відповідей Олега Володимировича можна було зрозуміти, що він цими днями шукав гармонію між передчасною розслабленістю команди, яка однією ногою вже в Німеччині, та занадто сильною оцінкою поєдинку в Тбілісі як «останнього і вирішального».

      — Ситуація в команді нормальна, — констатував Олег Блохін. — Є, звичайно, проблеми, але без них — ніяк. Ми готуємося, як завжди, хоча в пресі лунають висловлювання, ніби наш матч із Грузією повинен стати «останнім боєм» і що завдання виходу на ЧС-2006 потрібно обов'язково вирішувати в Тбілісі. Це неправильна постановка питання, про що я сказав уже і хлопцям, адже ми ще маємо три гри попереду. Звичайно відкладати вирішення цього завдання не хотілося б, але, зауважу, якщо ми вийдемо у Тбілісі на поле, як на останній бій, то гратимемо на нервах.

      Шевченко сьогодні (у середу. — Авт.) не тренувався, а далі побачимо, в якому він стані. Сам Андрій бажає грати, однак це вирішуватиметься в день матчу. Крім того, на одному з перших тренувань мікротравми зазнав Федоров.

      — Яке значення матиме для України вихід на ЧС-2006?

      — Напевно, таке ж, як прийняття державного бюджету. Це буде колосальний успіх усієї нашої країни, бо національна збірна — це гордість. І якщо вона не виступає на вищому рівні, це дуже сильно б'є по престижу країни. Я тривалий час працював у Греції, і спочатку в мене у команді були Протасов, Литовченко та Савичев. Так ось, коли ми вигравали, то для нашого посольства (ще СРСР. — Авт.) було дуже легко вирішувати якісь питання.

      — Чому ви не викликаєте до збірної футболістів, які досить успішно виступають у російській першості?   

      — Про Співака (із «Зеніту». — Ред.) ми закрили тему раз і назавжди. Калиниченко («Спартак». — Ред.) ще не набрав ігрову форму. Близнюка (воротар із «Томі». — Ред.) не викликали, бо є Старцев із «Кривбасу», який добре себе показав на турнірі пам'яті Валерія Лобановського. Якщо людина себе виявляє, ми її запрошуємо. А хто ще з російського чемпіонату? Белецький (ФК «Москва». — Авт.) ледь заграв, але ще не на тому рівні... Якщо так, давайте вже тоді перейдемо до Коваленка, Серебренникова та Ящука, які по три хвилини виходять на поле. Але я викликаю тих, iз ким можу вирішувати завдання збірної.

      — Як ви оціните суперників збірної України?

      — Ми переглядали відеозапис матчу Казахстан — Грузія. Також вивчаємо поєдинок Болгарія — Туреччина, а на зустріч турків і данців у суботу відправиться Веремєєв. Загалом, ми готуємося до обох вересневих матчів у комплексі. Треба врахувати, що в домашній грі проти грузинів — у Львові — ми десь недопрацювали, тож довелося перелаштовуватися на ходу. Мали місце тренерські недопрацювання, і я це визнаю. Потрібно виключити такі помилки. Я зараз не можу сказати, які гравці й за якою схемою гратимуть. Збірна Грузії змінилася на 50 відсотків, у них новий тренер — тому треба все врахувати.

      — Чи не зіпсують суботній матч порожні трибуни тбіліського стадіону?

      — У нас і на чемпіонат України ходить не так уже багато глядачів, тож хлопці до мовчазних трибун потроху звикають. Я особисто жодного разу не грав у таких умовах, тому важко сказати, плюс це для нас чи мінус — гра в гостях без «спротиву» публіки. Але, якщо згадувати матч «Інтер» — «Шахтар», то це не футбол.

БЛОХІН. ВИБРАНЕ

          — Дайте мені попрацювати зі збірною місяць-півтора, і я вам створю і швидкий перехід від оборони до атаки, і пресинг. За тиждень навіть кицьки не народжують, а в мене є лише три дні на роботу з хлопцями. Ви знаєте, як можна налагодити це швидко? (звертаючись до журналіста). То, може, я поступлюся вам своїм місцем чи візьму в помічники.

      — Ви хочете, щоб я, наче старик Хоттабич, махнув — і все вийшло!

      — Так, сам я не бігаю з командою, не граю з ними... Значить, я вбив у собi гравця. Колись я бігав у «Олімпіакосі» з підопічними. Але потім зрозумів, що не встигаю за тренуванням. А тренер повинен керувати і своєчасно підказувати. Від цього залежить дисципліна на футбольному полі.

      — Такої анархії, яка була у матчі зі збірною Сербії та Чорногорії (на турнірі Лобановського), у мене в команді більше не буде. «Рознос» із приводу цього вже був, але поки що легенький...

ОЦІНКИ

Газета «Команда» подала коментарі до сьогоднішнього матчу «поновленої» зв’язки українських нападаючих

      Андрій Шевченко, форвард збірної України:

      — Я думаю, що наша збірна зараз перебуває в хорошому стані, адже українська першість уже набрала обертів, а в легіонерів почалися їхні чемпіонати. Та і я, і Воронін провели достатньо контрольних матчів. Сподіваюся, до поєдинку з Грузією всі підійдуть збалансованими. Ми знаємо силу цього суперника за минулими матчами. Тому потрібно бути обережними, незважаючи на порожні трибуни. Думаю, потрібно вичекати свій момент, а такий, сподіваюся, буде.

      Сергій Ребров, форвард збірної України:

      — Що від нас вимагається? Продовжувати гнути свою лінію. Збірна має виступити з таким самим бажанням, як і в минулих шести-семи офіційних матчах. Можливо, в тих поєдинках ми не створювали надто багато гольових моментів, але в тому ж і полягає клас команди, щоб реалізувати мінімум можливостей. Коли ми тричі потрапляли до «плей-оф» відбіркових турнірів, нам просто не щастило. Зараз, сподіваюся, буде навпаки.

ВБОЛIВАЄМО РАЗОМ!

     Чотири міста України сьогодні візьмуть участь у телемості, організованому фірмою-виробником батарейок з нагоди матчу Грузія — Україна. На великих телеекранах у центрах Києва, Донецька, Львова і Дніпропетровська відбудеться пряма трансляція поєдинку, крім того, учасники проекту в паузах побачать уболівальників з інших міст країни. Очікується, що таким чином на площі вийде близько 30 тисяч «телефанів».