Учора в 20 700 українських школах наводили останній «марафет».
Хай із деяким пафосом, але відзначимо: сьогоднішній День знань особливий. Усе-таки це 1 вересня — перший початок навчального року в новій країні, постреволюційній і, не побоїмося цього слова, вільній.
Для когось свято більше, для когось — менше. «У нас сімейна «трагедія» — ця людина через три дні вперше йде в школу», — повідомив днями журналістам Президент Ющенко, вказавши на середульшу доньку, Софійку. Жартував, звісно, з приводу трагедії. Але головне — 1 вересня 2005-го незвичайна дата і для президентської родини.
А загалом сьогоднішній День знань відчинить двері українських шкіл для 5 млн. 400 тис. учнів. Загалом понад 400 тисяч маленьких школяриків підуть до школи вперше.
Цей навчальний рік, на жаль, відзначається продовженням тенденції до зменшення кількості учнів. Якщо в позаминулому році класи вітали 453 тис. «першачків», торік до шкіл уперше прийшли 422 тис. учнів, то цього року їх кількість менша. Втім надії на відновлення чисельності наших школярів дає нинішній «бебі-бум».
Як повідомили вчора «УМ» у Міністерстві освіти і науки, 20,7 тис. шкіл у країні на 99,9 відсотка готові прийняти у свої стіни гамірну малечу. Винятком є хіба одна зі шкіл Кіровоградської області в селі Мала Помічня, де триває плановий реомнт і до 1 листопада діти будуть навчатися у клубі та сільській раді.
А про ще «особливішу» школу — у Сквирі на Київщині, яка розташувалася у... в’язниці, читайте http://umoloda.kiev.ua/number/500/174/18073/.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
