Святкування Хеловіну в Японії.
1 листопада католицький світ відзначає День всіх святих, коли віруючі відвідують могили своїх рідних — так, як православні через тиждень після Великодня. Але напередодні Дня всіх святих, тобто сьогодні, традиційно відзначається язичницьке містичне свято Хеловін. Спочатку воно було поширене переважно у протестантських та католицьких країнах, але тепер відзначається фактично всім світом.
Під час Хеловіну дітвора може досхочу побешкетувати та наколядувати цукерок, дорослі — випити «кривавої Мері», а фірми-виробники та магазини — заробити чималі гроші на неодмінній атрибутиці свята — костюмах та жахливих масках відьом, вампірів та всілякої іншої нечисті. Відповідно до легенди, в ніч на 1 листопада душі померлих відвідують свої домівки. Хоча, як насправді, цей звичай подарували світу кельти, які в цей день святкували закінчення польових робіт та прихід зими і дозволяли собі трохи вийти за рамки буденної скутості.
Психологи та соціологи в католицьких країнах попереджають, що гра в страшилки може скінчитися погано для людей зі слабким здоров'ям чи нервовою системою, тому рекомендують їм залишатися вдома увечері 31 жовтня. Та й вчителі і вихователі стверджують, що діти сприймають це свято занадто емоційно і серйозно, тому в кращому випадку перезбуджуються, а в гіршому — справа може закінчитися нервовими розладами. Чи то з виховних, чи то з ідеологічних міркувань, але цього року департамент освіти Росії, за підказки РПЦ, зробив висновок про «однозначно негативні наслідки Хеловіну для навчально-виховального процесу та його учасників» і заборонив подібні розваги в російських школах.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
