Сьогодні на Лідо, курортному острові Венеції, розпочинається 62-й Венеціанський міжнародний кінофестиваль, найстаріший та один із найавторитетніших форумів світового кіно. Фестиваль триватиме до 10 вересня. За ці неповні два тижні в головному конкурсі буде показано 20 повнометражних художніх фільмів, які змагатимуться за головну фестивальну нагороду «Золотий лев», а в інших офіційних програмах фестивалю покажуть ще 40 стрічок із різних країн світу. Цього року директор фестивалю Марко Мюллер вирішив внести елемент інтриги: відомі лише 19 конкурсних фільмів, а назву 20-го буде оголошено лише в день відкриття, тобто сьогодні.
Утім сенсацій і так не бракує. Найбільший інтерес італійських ЗМІ викликає чорно-біла картина американського актора та режисера Джорджа Клуні «На добраніч і щасти». Клуні, який на цей час є чи не найпопулярнішим голлівудським актором, особисто недолюблює «фабрику кіномрій», тому часом мешкає в Італії та знімає там некомерційні стрічки. Його остання робота присвячена історії піонера американської журналістики Едварда Р. Мурроу, якого в часи «полювання на відьом» періоду 50-х років сумнозвісний сенатор Джозеф Маккарті звинуватив у поширенні комуністичної пропаганди. Клуні своєю стрічкою звинувачує як прагматичний та продажний світ ЗМІ, так і Америку часів президентства Джорджа Буша.
Сенсаційні фабули мають дві інші конкурсні стрічки. У фільмі американського режисера Анга Лі «Гора Зламаний Хребет» розповідається про історію кохання... двох ковбоїв. А в американсько-італійській копродукції «Марія» режисера Абеля Феррари французька кінозірка Жюльєтт Бінош виконує роль акторки, яка так переймається виконанням ролі Марії Магдалини, що відбуває з прочанським візитом до Єрусалима.
Усі три конкурсні стрічки господарів фестивалю розповідають про різні жіночі долі: «Бестія в серці» Крістіни Коменчіні — про вагітну жінку, яку переслідують спогади з минулого, «Дні залишення» — про жінку, яку покинув чоловік, та «Друга шлюбна ніч» ветерана італійського кіно Пупі Аваті — про молоду вдову. Схоже, що поступово виходить із моди кіно Азії. У конкурсі цьогорічної Венеції цей континент репрезентують лише дві роботи — з Китаю та Південної Кореї, усі інші конкурсні роботи — з Європи та Америки. Щоб хоч якось компенсувати доволі скромне представництво Азії у головному конкурсі, дирекція підсунула цукерочку у вигляді відкриття та закриття фестивалю позаконкурсними показами комерційних фільмів з Азії. Фестиваль відкриває фільм із Гонконгу «Семеро мечів» — про бойові види мистецтв, а на закриття приберегли китайський мюзикл про любовний трикутник «Можливо, кохання».
Після здобуття 2003 року «Золотого лева» скромним російським фільмом «Повернення» режисера Звягінцева організатори фестивалю знову почали звертати увагу на кіно Центральної та Східної Європи. Цього разу Росія представлена на Лідо роботою російського режисера Олексія Германа-молодшого «Гарпастум». Події стрічки розгортаються у Петербурзі напередодні більшовицького перевороту 1917 року в середовищі міських сиріт, які організовують... футбольну команду. Тож Росія не лише «Третій Рим» та батьківщина джазу, а й футболу.
Добре відомий своїми роботами та неодноразовими візитами до Києва польський режисер Кшиштоф Зануссі покаже у Венеції польсько-російсько-італійську копродукцію «Персона нон-грата». Це цікава історія дипломатичної інтриги, в яку виявляється вплутаним колишній музикант, який тепер претендує на посаду посла в одній із зарубіжних країн. Виконавець цієї ролі Єжи Штур отримає у Венеції престижну католицьку нагороду ім. Робера Брессона. Цьогорічні почесні «Золоті леви» за внесок у мистецтво кіно дістануться італійській акторці Стефанії Сандреллі та японському режисеру мультиплікаційних фільмів Хаяо Міязакі.
Конкурсні роботи оцінює журі у складі шести осіб на чолі з італійським кінорежисером Данте Ферретті.