Фальсифікат без «ксиви» і при ній

      Суттєве підвищення вартості нафтопродуктів на українському ринку поки що аж ніяк не вплинуло на зростання їхньої якості. Про це, зокрема, свідчать численні скарги споживачів. Офіційні перевірки підтверджують обгрунтованість цих скарг. Щодо цього вже сформовано громадську думку, причому не без допомоги Держспоживстандарту, який раз по раз оприлюднює результати проведених перевірок якості та безпеки бензину на українських АЗС. На ринку нафтопродуктів далеко до благополуччя. Рейди тривають. Фахівці Держспоживстандарту залучають до них працівників державної податкової міліції та державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

      Спільні групи контролерів проінспектували 86 АЗС України, визначивши якість близько 21,5 тисячі тонн дизельного пального загальною вартістю 58,8 мільйона гривень. Більше 3,5 тисячі тонн продукції на суму близько 10,6 мільйона гривень не відповідала вимогам нормативної документації.

      Державні інспектори ДП «Житомирстандартметрологія» виявили на одній з АЗС, що тут торгують дизельним пальним, не зазначаючи його марку. Інспектори наполягли, щоб їм пред'явили відповідні документи на цю продукцію. Їм подали сертифікат відповідності, в якому було зазначено марку З-050-(-25). Насправді ж, за результатами аналізу відібраного досліджуваного зразка, з'ясувалося, що пальне не відповідало вимогам ДСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. Технічні умови» зимової марки. Фактична масова частка сірки в ньому становила 0,65 відсотка при нормі 0,2. Тому на це підприємство наклали штраф, а винних осіб притягли до адміністративної відповідальності.

      Суттєва деталь: з 1 січня цього року в Україні дизпаливо, відповідно до встановлених вимог, може містити масову частку сірки, не більшу за 0,2 відсотка. Проте розроблені виробниками на власну продукцію технічні умови (ТУ) дозволяють вміст цієї речовини до 1 відсотка. Зауважимо, що пальне, вироблене відповідно до вимог ДСТУ 3868-99, призначається, насамперед, для швидкохідних дизелів, тоді як вироблене за ТУ використовується в роботі автотракторної, переважно сільськогосподарської техніки. Отож, як бачимо, між цими видами дизельного пального є істотна різниця. Тому, щоб не вводити в оману споживача, суб'єкти підприємницької діяльності обов'язково повинні надавати доступну, достовірну і своєчасну інформацію про марку та споживчі властивості продукції, яку реалізують. У протилежному випадку таку торгівлю інакше ніж шахрайством не назвеш.

      Так само неякісною виявилася партія дизельного пального марки УФС 1,0, яку перевірило ДП «Львівський РДЦСМС». У цьому пальному масова частка сірки становила 0,71 відсотка. Підприємству видали припис про усунення виявлених недоліків, заборонили продавати цю партію продукції і склали протокол про притягнення до адміністративної відповідальності посадовцiв.

      У свою чергу, фахівці ДП «Рівнестандартметрологія» перевірили кількох підприємців, які зберігали і реалізовували дизельне пальне через мережу власних АЗС. Дві партії дизельного пального УФС-0,5 не відповідали вимогам зазначених у документах ТУ. Масова частка сірки в них становила 0,52 і 0,54 відсотка. Продавати перевірені партії продукції ці підприємці вже не змогли. До винних осіб було застосовано економічні санкції і складено протоколи про адмінпорушення.

      Прискіпливий інтерес контролерів до такого показника, як масова частка сірки, невипадковий. Високий вміст цієї речовини забруднює навколишнє середовище. Крім того, сірка викликає корозію металевих деталей двигуна і системи випуску відпрацьованих газів, скорочує термін служби каталізаторів автомобіля.

      Ще один важливий показник якості й безпеки пального — температура спалаху у закритому тиглі. На цей показник звернуло увагу ДП «Запорізький РДЦСМС», яке перевірило дизельне пальне марки ЛНГ-0,20-62. Інспектори зафіксували, що пальне спалахувало при 54 градусах за Цельсієм, тоді як за нормою цей показник має становити не нижче 62 градусів. Подібну продукцію продавали на Київщині, повідомляють інспектори ДП «Білацерквастандартметрологія». Такий же недолік виявили працівники ДП «Черкасистандартметрологія» під час перевірки дизельного пального марки Л-0,20-62: температура спалаху в закритому тиглі фактично становила 28 градусів за Цельсієм.

      У самій же столиці контролери надибали на унікальну за кількістю порушень продукцію, яку зберігав і реалізовував один крутий власник цілої мережі АЗС. Фахівці ДП «ДЦСМС у м. Києві» виявили дизельне пальне марки ДНГ— 0,85-82 та ЛНГ-0,85-62, яке мало цілу низку порушень. Ця продукція не відповідала вимогам за показниками: «фракційний склад», «температура спалаху в закритому тиглі», «масова частка сірки» та «вміст води». Кілька партій цієї неякісної продукції було усунуто з продажу, а на винутватців складено протоколи. Не слід дивуватися рішучим діям інспекторів — можливо, вони тим самим відвернули серйозну небезпеку від водіїв та їхнiх пасажирів. Якщо низькоякісне пальне розбавити нафтопродуктами з наявністю легких фракцій, це стає особливо небезпечним для швидкохідних дизельних двигунів, легкових іномарок та магістральних вантажівок. Адже ті важкі фракції, які були в ньому, не зникають, а «осідають» у самому двигуні.

      Отож, поза сумнівом, значна частина пального в Україні залишається далекою від європейських стандартів якості. Тому варто, купуючи пальне, принаймні брати у продавця чек, з яким би, в разі необхідності, можна було звернутися до територіальних підвідомчих Держспоживстандарту України управлінь у справах захисту прав споживачів. Крім того, кожен споживач має повне право ознайомитися з документами, які підтверджують якість та безпечність нафтопродукту, а також придатність засобів вимірювальної техніки до використання.

Прес-служба Держспоживстандарту України.