Минулого тижня у столиці Росії українські хокеїсти провели перші офіційні матчі сезону. Київський «Сокіл» під прапорами збірної України з двома поки що «вільними агентами» — захисником Остроушком і воротарем Карпенком — здобув таку необхідну перед стартом нового сезону ігрову практику, причому відразу бойову. Треба ж надолужити прогаяне, коли єдиний професійний клуб держави на початку місяця не мав місця для тренувань на льоду.
Два тижні тому у столиці Фінляндії завершилася десята світова першість. Попри приємні очікування, українська команда у Гельсінкі не порадувала своїх прихильників і здобула лише одну медаль. В останній день змагань до «золота» сенсаційно злетів стрибун у висоту Юрій Кримаренко, піднявши Україну на 17-те місце загального заліку серед 196 країн-учасниць. Але більше п'єдесталів не було. Відтак найгірший виступ нашої збірної в її історії світових першостей не міг не викликати негативну реакцію як серед журналістів, так і серед державних структур. Міністр у справах молоді, сім'ї і спорту Юрій Павленко повідомив навіть, що розпочав службове розслідування такої невдачі. Наразі ж віддуватися за всіх перед представниками преси прийшов державний тренер, віце-президент Федерації легкої атлетики України Валерій Александров.
Донецьк завжди ретельно готується до останньої неділі серпня, коли святкує День шахтаря і День міста. Не одне покоління донеччан звикло, що обов'язковим номером програми має бути футбол — союзна федерація навіть обов'язково стежила, щоб у цей день «Шахтар» грав домашній матч. І можна не зазирати до довідників, щоб переконатися: уболівальники столиці Донбасу, як правило, отримують у подарунок результативну гру своїх улюбленців. І хоча останнім часом уже ніхто навмисно не забезпечує святкову єдність роботяг і спортсменів, не став винятком і останній матч.
У протистоянні володарів Кубка чемпіонів і Кубка УЄФА-2005, на противагу вже доволі усталеним традиціям, цього разу кращими виявилися переможці Суперліги. Хоча ЦСКА, послаблений відсутністю травмованого форварда Олича, був дуже близьким до історичного для російського футболу успіху.
