Кому ще кортить «з'їсти» шматок спортивної землі?

      Досвідчені фахівці черговий спортивний провал полюбляють при нагоді супроводити ностальгійним: «Раніше, коли існувала радянська система підготовки...» Новому поколінню спортсменів залишається сприймати на віру те, що «за соціалізму» для спорту великих досягнень і масової фізкультури влада робила геть усе — від забезпечення дитячо-юнацьких спортшкіл до організації численних змагань. У тому числі й будувала спортивні споруди. Але в кожної медалі є зворотний бік. І тепер ми починаємо відчувати, що таке будівництво «для звітності», без економічного обгрунтування. Якщо у Східній Німеччині (НДР) від соціалізму залишилися басейни у кожній школі, а в Чехії — хокейний майданчик ледь не в кожному «райцентрі», то ми одержали у спадок громіздкі та енерговитратні споруди, утримувати які за нового рівня цін учорашнім господарям складно. Чи варто дивуватися, що спортивні об'єкти почали зникати або міняти своє призначення швидше, ніж почала падати фізкультурна масовість. Утім попит на існуючі спортивні споруди й бази залишився високим, але тепер йдеться не про цільове використання, а... поглинання.

      Завдяки сприянню Мінмолодьспорту кореспондентовi «УМ» вдалося «проінспектувати» три відомі столичні спортивні центри.

За що Генпрокуратура одержала шматок «Атлета»

      Олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон світу з сучасного п'ятиборства Борис Онищенко уже 28 років (із самого заснування) очолює навчально-спортивну базу «Атлет». Комплекс у межах НСК «Олімпійський», до якого входять сучасні футбольні поля, легкоатлетичні сектори, спортзал і адмінкорпус, без перебільшення, виглядає привабливо. Тут у день буває від 3 до 10 тисяч спортсменів. Базу використовують і збірні України з різних видів спорту. Скажімо, саме тут загальнофізичну підготовку до відбіркових матчів Євро-2005 нещодавно проводила жіноча баскетбольна команда під керівництвом Марини Ткаченко. Утім меж для удосконалення немає. За словами Онищенка, 400-метрові доріжки, які відповідають сучасним стандартам, треба накрити спеціальною фірмовою кришкою, також слід завершити реконструкцію стометрівки та сектора для стрибків у висоту. На ці та інші заходи потрібно від 2 до 5 млн. гривень. Але не це найбільше сьогодні турбує Бориса Григоровича: «Три роки тому Київрада безпідставно і без дозволу Держкомспорту віддала сектор для метання молота і диска (а це 0,7 га) під будівництво житла для Генпрокуратури. Ми разом зі спортивним відомством та громадськістю докладаємо всіх зусиль, щоб повернути цю ділянку землі в нашу законну власність. Будинок ще не зводиться, але й територію під юрисдикцію «Атлета» не повертають. Міністр молоді й спорту Юрій Павленко звертався в мерію, але там відповідають, що все законно! Ми продовжуємо працювати (нещодавно було проведено чемпіонат України серед метальників. — Авт.), водночас грудьми захищаємо цей сектор і благаємо відомство пана Піскуна: схаменіться, адже, якщо заберуть цю територію у атлетів, їм не буде де тренуватися і змагатися. Не можна сектор переносити і далеко від бази «Атлет», бо тут усе продумано для комплексної підготовки. Коли просять прокоментувати «успіхи» наших легкоатлетів у Гельсінкі, я кажу: як ми ставимося до діток та діючих спортсменів, таку маємо й віддачу».

      Заступник міністра у справах молоді, сім'ї та спорту Владислав Миленький, у свою чергу, обнадіює: «Ця територія, де розташований сектор для метання, належить спортивній структурі, і ніяких житлових будинків Генпрокуратури тут не буде».

Спортивний «діснейленд» на Теремках стане реальністю

      Ще в середині 90-х років минулого століття, коли припинилося будівництво критої арени на Теремках, «УМ» писала, що тут у перспективі за не надто великих вкладень можна було б створити своєрідний спортивний «діснейленд», до якого, крім 5-тисячної арени під дахом, увійшли б Льодовий стадіон, іподром та ще чимало нових майданчиків і споруд. Минуло майже десять років, доки гарна ідея дійшла таки до «верхів». Перед «вояжем» по спортмайданчиках автор цих рядків знайшов на сайті КДМА січневе рішення про необхідність інвестицій у розмірі 3 млрд. гривень для комплексної реконструкції усіх (!) спортивних споруд на Теремках. Щоправда, на сьогодні столична держадміністрація взяла на свій баланс лише «Криту арену». А чим живе сьогодні центральна навчально-тренувальна база ковзанярів? Про це розповідає заступник директора цієї споруди Віктор Білоног: «Льодовий стадіон» функціонує з 1975 року, і за цей час тут відбулося чимало змагань національного та міжнародного масштабу. Певний час це була єдина льодова база такого типу в Союзі. Звичайно, у 90-х роках з'явилися проблеми, коли обладнання віджило свій вік. Замінити ж його було непросто, бо російський завод припинив випуск такого устаткування через його високу енерговитратність. Узимку, коли був мороз, ми продовжували робити найкращий у країні лід (місцевого «льодовара» знають далеко за межами України. — Авт.), у чому могли переконатися урядовці на чолі з Прем'єр-міністром. Юлія Володимирівна, покатавшись на ковзанах, пообіцяла вирішити питання реконструкції «Льодового». На наше прохання інститут, який свого часу проектував цю споруду, розробив техніко-економічне обгрунтування доведення стадіону до сучасного рівня, і виявилося, що це коштуватиме 150 млн. гривень. Утім навіть половини цієї суми вистачило б, щоб створити цілорічні умови для тренування ковзанярів, а вже потім накрити споруду дахом, як того вимагають норми міжнародної федерації. Загалом же ми сьогодні виживаємо лише за рахунок орендаторів та прокату».

«Меккою» українських олімпійців зацікавилася ІААФ

      Державний олімпійський навчальний центр «Олімпійська база в Кончі-Заспі», за словами заступника її директора Анатолія Чернова, вже давно стала «меккою» вітчизняних спортсменів. Тут регулярно проводиться ремонт з елементами реконструкції житлових, адміністративних приміщень та спортзалів. Найбільше спортсмени задоволені новенькою їдальнею та встановленням у приміщеннях сучасної системи вентиляції. Але глобальні зміни чекають на базу в майбутньому, адже, згідно з постановою Кабміну про план реконструкції, в Кончі-Заспі повинні нарешті з'явитися ще один «спальний» корпус на 160 місць, два спортивних зали та 50-метровий басейн. Можна лише порадіти за перспективу наших гімнастів, які поки що не можуть проводити повноцінний тренувальний процес в одному залі, та «дельфінів» і «русалок», котрі взагалі не мають у столиці належних умов для підготовки. Крім того, на відміну від інших баз, олімпійська не втрачає, а, навпаки, розширює свою територію. За словами Анатолія Івановича, на додаткових 3,6 га до 2010 року побудують легкоатлетичний стадіон. У проекті візьме участь світова федерація — ІААФ, яка саме тут планує розташувати міжнародний центр метань і ходьби.

«Реприватизація» Палацу спорту, і не тільки

      Наприкінці огляду спортивних об'єктів Києва свій погляд на існуючі проблеми висловив «профільний» заступник міністра. «З теми спортивних споруд, за збігом обставин, сьогодні довелося розпочати свій і день нашому міністру, — повідомив Владислав Миленький. — Юрій Павленко зустрівся з ініціативною групою мешканців будинків неподалік НСК «Олімпійський», які відстоюють облаштований ними самими спортивний майданчик від... Федерації футболу України, яка хоче саме там звести чергову свою будівлю. Цей шматок землі в районі Черепанової гори, думаю, стане історичним місцем, звідки розпочнеться наша програма будівництва нових та захисту існуючих спортивних майданчиків. Існують норми, які ніхто не скасовував, але ніхто і не виконує: будуєш житло — влаштуй і спортивний майданчик згідно з нормами. Ми «опрацьовуємо» весь комплекс НСК «Олімпійський» (36 га), де розташовані стадіон, база «Атлет», тенісні корти. Буде проведено аудит правомірності розташування тут сторонніх споруд і структур».

      «Ми зараз перебуваємо в Кончі-Заспі, де стабільно покращуються умови для тренувань спортсменів. Але ж треба ще мати арени для проведення змагань, прийому глядачів, — каже заступник «спортивного» міністра Владислав Миленький. — Щоб не доводилося скасовувати такі визначні для України події, як баскетбольний «фінал чотирьох» та хокейні матчі з канадцями. Ми розглядаємо нову концепцію, виходячи з того, що держава не «потягне» будівництво всіх необхідних спортивних споруд. Наші сусіди — угорці, поляки, росіяни — вже мають позитивний досвід залучення приватного капіталу в цю сферу. Тому ми пропонуємо проект, за яким у сферу спортивного будівництва будуть залучені інвестиції. З тих, хто бажає стати інвестором, уже черга стоїть, але їм треба дати державні гарантії».

      Теремківська «Крита арена» входить у найближчі плани Мінмолоді й має стати другим Палацом спорту для столиці. Щодо першого Палацу, то міністерство, за словами пана Миленького, вже звернулося до Фонду держмайна з проханням повернути найбільшу криту спортивну споруду в державне управління. Також на шляху повернення у державну власність — і приміщення колишнього «Балету на льоду», яке стане універсальним об'єктом і слугуватиме насамперед дитячо-юнацьким спортшколам.