Поштові гетьмани

      Унікальну книжку «Гетьмани України на поштових марках», роботи відомого художника Юрія Логвина, нещодавно випустило видавництво «Марка України». Це розкішне подарункове видання цілком може замінити на міжнародному рівні традиційні сувеніри — булави, писанки, вишиванки, якими Європа вже натішилася (бо для власної книжкової полиці видання має трохи «кусючу» ціну — 125 гривень із копійками, як зазначено на сайті видавництва). Тим паче що марка, поза всім, ще й третій (після герба і грошових знаків) символ державності!

      Марки «Гетьмани України» розійшлися по всьому світу тиражем близько семи мільйонів. А книга стала підсумком цієї масштабної роботи. Так, видання зроблене з незаперечним історичним підходом, та на бренд науковості все ж не претендує. Чим же ж викликаний такий дисбаланс? Річ у тім, що тут поєдналися три українські бачення доби Гетьманства (марки під клемтажем — Юрія Логвина, ілюстрації — Сергія Якутовича, текст — Інституту історії України), що так чи інакше внесло свої культурницькі корективи.

      Скажімо, Якутович дегенеративного від народження Юрія Хмельницького зображає фізично нормальним чоловіком, добрим, з щоками-пампушечками, справжній тобі святий! І де ж, даруйте, в цій помпезності історична ідентичність? Марка ж Юрія Логвина пропонує нам кардинально інший образ: «молодого та зеленого» хлопчака, вочевидь недалекого, що по-бусурманськи визирає з-під шапки верховоди очима мишеняти. Мало того, сам пан Логвин не раз наголошував про жорстокість Хмельницького-сина, для якого віддати наказ здерти з живої людини шкіру було буденною справою.

      «Це жодною мірою не ідеалізація образу, а бачення художника, — коментує Валентина Худолiй, директор дирекції видавництва «Марка України» УДППЗ «Укрпошта». — Якоюсь мірою погоджуюся, що люди мистецтва мають акцентувати увагу на найкращих моментах, але іноді хочеться і тієї ж таки історичної справедливості, історичної правди».

      Що ж до батька Юрія, Хмеля, це, поза сумнівом, як говорить про нього Літопис Величка, людина розумна, вольова, вимучена життям, з мудрим поглядом. До речі, навіть равін Натан Нота Ганновер у своїй хроніці «Прірва бездонна» (Венеція, 1653 рік) про ворога свого народу, хоч і постійно вживає прокляття «да буде стерте його ім'я», все ж не заперечує, що той був «людиною розумною, спритним хитруном і відважним воїном». А от на портреті Якутовича, на відміну від задокументованої історією і, відповідно, Логвином інформації, це — людина-зарізяка, недовірливий, дріб'язковий...

      Утім, отримавши срібну медаль як філателістичний експонат на IX Національній філателістичній виставці, «Гетьмани України на поштових марках» планують вибороти чимало нагород i на цьогорічному Книжковому форумі у Львові, але вже як книжкове видання.

Валентина ОЛІЙНИК.