Усе в море!

      Безпроблемних жнив, як відомо, не буває — питання лише у специфіці труднощів для певного регіону. На Запоріжжі нездоланним виявився бар'єр технічний: за нормативного навантаження на зернозбиральний комбайн 100 гектарів (на думку фахівців, воно повинне складати не більше 90) фактично у регіоні перевищує 250. До того ж майже три сотні комбайнів належали приватним структурам, тож їхню поведінку важко було прогнозувати на тривалий час.

      У повній власності сільгосппідприємств було тільки 2518 комбайнів. Найбільший їхній дефіцит спостерігався у Михайлівському, Оріхівському і Мелітопольському районах. Про двотижневий термін проведення хлібозбору тут, ясна річ, і не мріяли.

      Жниварям довелося добряче сушити мізки ще й над проблемою завезення пального і мастил, яка, зрештою, є загальнодержавною. Гінці від агрофірм дісталися навіть Казахстану — пішли стежкою, яку протоптав свого часу в статусі посла України в цій державі Євген Карташов, нинішній запорізький міський голова. Старі зв'язки спрацювали, і регіон одержав 50 тисяч тонн дизпального за ще «людською» ціною — по 2.80 — 2.90 гривні.

      Держава ж тим часом «воювала» з нафтовими олігархами Росії (як з'ясувалося — безрезультатно) і все обіцяла забезпечити виплату селянам, у тому числі й запорізьким, борг iз зарплат. Аграрії регіону, попри всі негаразди, ще наприкінці липня одержали вітальну телеграму від Президента України Віктора Ющенка з приводу мільйонної тонни зерна нового врожаю — на той час було скошено й обмолочено 78 відсотків зернового масиву з середньою урожайністю 26,8 центнера. Тоді особливе занепокоєння викликав хід косовиці лише у Розівському і Куйбишевському, так званих придонецьких, районах, які більше за інших постраждали від посухи.

      У лідерах за обмолотом значився Токмацький район. Саме токмаччани ще 2 серпня першими на Запоріжжі завершили жнива. Районний «коровай» становить понад 60 тисяч тонн, у тому числі 40 тисяч зерна озимої пшениці (середня урожайність якої 30,8 центнера з гектара). Одне з кращих господарств регіону, «Таврія», підвищило врожайну силу гектара до 44 центнерів.

      Організовано й оперативно завершили обмолот і в агрофірмі «Батьківщина», що у Вільнянському районі. Директор Василь Щербак каже, що «виїхав» на чіткій системі стимулювання праці збиральних екіпажів. Проте й люди одержали як слід — кращі з комбайнерів заробляли щотижня по тисячі гривень.

      На 709 тисячах гектарів збиральні екіпажі регіону намолотили 1780 тисяч тонн зерна. Що непокоїло фахівців на завершальній стадії косовиці й обмолоту — так це зниження показника середньої урожайності. Більш як по 30 центнерів iз гектара зафіксовано лише у Великобілозерському, Вільнянському і Куйбишевському районах; середньообласний показник у серпні щодня знижувався на центнер й опустився до позначки у 25,1 центнера.

      Даний «феномен» фахівці пояснюють не лише переключенням збиральних агрегатів із високоурожайних пшеничних на менш щедрі ячмінні поля. Керівники багатьох господарств намагаються приховати частину валового збору, позаяк не впевнені у виваженій ціновій політиці держави — попри гучні обіцянки, Держрезерв не квапиться скуповувати зерно нового врожаю за встановленими мінімальними цінами.

      Ще у липні вантажівки з українським збіжжям зазміїлися у чергах біля Бердянського морського та інших портів України. Впоравши урожай на тиждень раніше, аніж торік, аграрії регіону бояться припізнитися в освоєнні ринків збуту, тому, попри настійливi поради уряду, квапляться з реалізацією вирощеного і зібраного з такими труднощами зерна.