Більше доларів — прозорих і чесних

      Вересневі завдання уряду не вичерпуються регуляторною та комунальною реформами. Так само до 1 вересня Президент доручив урядові провести повний аналіз діяльності  вільних економічних зон (ВЕЗ) і знайти компенсатори для тих інвесторів, які чесно працювали в цих зонах, але разом з іншими бізнесменами були позбавлені пільгового оподаткування. Хоча, чесно кажучи, до інвестиційного буму ці ВЕЗ та ТПР (території пріоритетного розвитку) в Україні не привели. За даними Анатолія Кінаха, впродовж чотирнадцяти років незалежності сума іноземних інвестицій, що припадають на одного українця, становила 186 доларів США. За його словами, такий рівень інвестицій «неприпустимо низький». Однак, схоже, уряд вирішив «перепросити» ВЕЗ і ТПР. У Кабміні працює робоча група з вивчення проблем ВЕЗ і ТПР. Вона, за словами віце-прем'єра, здебільшого займається тим, що шукає способи, як зменшити негативні наслідки скасування особливих умов їх діяльності. Більше того, уряд у вересні представить на розгляд перламенту законопроект про вдосконалення діяльності одинадцяти ВЕЗ і дев'яти ТПР, які сьогодні працюють у країні.

      Але уряду не так уже й просто  втерти носа і показати, що він у чомусь не правий. На одному з черговових засідань Кабмін запасся козирною картою — ухвалив рішення до 30 серпня провести остаточну інвентаризацію інвестиційних проектів у рамках вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. А за цим формулюванням вгадується погрозлива нотка. Тому що, як би хто і чого не хотів, а скасувати проекти, які виконують із порушенням умов інвестиційної діяльності, все одно доведеться. Недарма ж міністр економіки Сергій Терьохін вивчав цю ситуацію, після чого заявив, що із 626 діючих інвестиційних проектів у вільних економічних зонах (ВЕЗ) і на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) тільки 4 підприємства повністю виконували свої інвестзобов'язання.

      Утім для годиться учасники засідання згаданої робочої групи  під проводом пана Кінаха  винесли оцінку, що, мовляв, скасування всіх пільг у рамках ВЕЗ і ТПР було порушенням конституційних прав інвесторів. Хорошим інвесторам дадуть можливість завершити свої проекти на тих  умовах, які діяли на момент укладання інвестиційних договорів, зазначив пан Кінах. А оскільки не одними ВЕЗ і ТПР живиться економіка, вирішено сформулювати концепцію інвестиційного клімату і внести відповідний законопроект до Верховної Ради, між іншим, теж 30 серпня.

      Інвестиційний клімат — звичайно, важлива річ, але без своєрідної «метеослужби», мабуть, не обійтися. У ролі такої служби має виступати недавно створена урядом структура — Український центр сприяння іноземним інвестиціям. Його наглядову раду очолив пан Терьохін, до її складу також увійшли заступник міністра економіки Володимир Ігнащенко,  директор представництва Європейського банку реконструкції та розвитку Камен Захарієв, президент Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі, інші особи, які представляють у нашій країні діяльність венчурної компанії «Вестерн Ен Ай Сі Ентерпрайз Фанд» (США), Міжнародної фінансової корпорації, Європейської бізнес-асоціації,посольства Німеччини. Новій інституції доведеться починати за несприятливих умов. Приріст іноземних інвестицій в Україну за перший квартал  становив лише 9 відсотків. «Це не те, чого ми очікували», — зізнався  Володимир Ігнащенко на прес-конференції, скликаній з нагоди заснування Центру.

      Мінекономіки ж вустами пана Ігнащенка оприлюднило бачення своєї структури. Це має бути служба з надання послуг інвестору, яка  займатиметься маркетингом та передсудовим залагодженням конфліктів.

      Заступник міністра зазначив, що на динаміку інвестицій впливатимуть парламентські вибори, які наближаються. Утім, як  визнав пан Ігнащенко, найбільше на іноземних  гостей справляє враження перебіг подій навколо приватизованих об'єктів, які держава намагається повернути у свою власність (зокрема «Криворіжсталь» та Нікопольський завод феросплавів). Заступник міністра повідомив, що радник Президента України, російський політик Борис Нємцов, запропонував свою концепцію дооцінки такого майна, і відповідний законопроект розроблено разом із українськими парламентаріями. Новий підхід полягає в тому, що дооцінка повинна відбуватися на суто добровільних засадах і навзамін отримує відповідну індульгенцію.  Пан Ігнащенко зазначив, що проводити дооцінку через аукціон не варто, слід, навпаки, встановлювати її із залученням незалежного експерта, яким може бути якийсь відомий інвестиційний банк. Крім цього, Мінекономіки покладає великі надії на законопроект про промзони, який уже підготовлено.

      Тим часом Президент України Віктор Ющенко 19 липня призначив голову Державного агентства України з інвестицій та інновацій. Згідно з указом глави держави від 19 липня 2005 року, нове агентство очолив Віктор Івченко. 55-річний Віктор Івченко очолює Національний депозитарій України, в якому зберігаються цінні папери, а також очолює спостережну раду Агентства інфраструктури фондового ринку. Отже, він не є новачком у цій сфері діяльності. Тим більше що з 1996 по 2004 рік пан Івченко працював членом Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. За інформацією «УМ», поки що не розроблено положення про це агентство, а тому Віктор Івченко утримується від спілкування з пресою.

      Схоже, мода на інвестиційні структури поширилася і на інші відомства, зокрема Мінпромполітики, яке три тижні тому уряд призначив відповідальним за інвестиції та інновації в українській  економіці. Володимир Ігнащенко не вбачає у такому скупченні схожих структур нічого поганого. За його словами, в Росії агентств з інвестицій аж п'ять. Із цим можна було б погодитися, якби не плутанина і негативний імідж, що залишився від Української державної інноваційної компанії при Кабміні. Її посадовці незаконно перерахували бюджетні кошти на формування статутного капіталу одного із закритих акціонерних товариств, чим завдали державі збитків на суму понад 32 мільйони гривень. Тепер, за інформацією УНІАН, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 210 Кримінального кодексу України (порушення законодавства про бюджетну систему України).

      Головне, звичайно, не це, а те, чим, у підсумку, увінчалися зусилля урядів, кожен із яких упродовж чотирнадцяти років, як на Біблії, клявся на інвестиційних проектах, декларуючи всіляке сприяння інноваціям. Як повідомила прес-служба Мінпромполітики, промисловість України, з огляду на свою структуру та технології, не сприяє  інноваціям. «Підприємства третього, далеко не передового, технологічного укладу виробляють 57 відсотків загального обсягу продукції промисловості, а їхня частка в інвестиціях становить 75 відсотків», — офіційно повідомляють iз цього міністерства. Далі — обнадійливіше: підприємства четвертого, вищого, технологічного укладу виробляють 38 відсотків продукції, проте їхня частка в інвестиціях — 20 відсотків. Висновок невтішний: «Структура інвестицій, яка існувала, не лише не сприяла прогресивним зрушенням, а навпаки, погіршувала структуру економіки», — пояснює міністр промполітики Володимир Шандра. Ясна річ, так далі бути не повинно. За словами пана Шандри, вже підготовлено проекти постанов Кабміну, якими затвердять положення «Про Комітет з питань конкурсного відбору проектів із розроблення високих наукоємних технологій» та «Про затвердження плану заходів щодо виконання Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій». Отож, як бачимо, ми не помилилися — буде ще одна інвестиційно-інноваційна структура. Це, взагалі-то, й непогано. Допомогло б тільки.