«Золото» з Бердичева

      Єдину медаль для України на світовому легкоатлетичному «бієнале» здобув той, від кого найменше цього сподівалися, — 22-річний стрибун у висоту Юрій Кримаренко. Легкоатлет із Бердичева, який зараз представляє Київську область, на тому самому стадіоні в Гельсінкі, де у 1983 році — на першому чемпіонаті світу — встановив свій перший рекорд Сергій Бубка, виявився міцнішим і водночас простішим за цілий сонм світових зірок.

      Худий, як Кощій, Кримаренко ще в січні мав особистий рекорд на рівні 2,23 м. За півроку він збільшив власне досягнення на 10 см, хоча у порівнянні з цьогорічною «стелею» «висотників» це здавалося «рівнем плінтуса». Але у молодого бердичівця, на відміну від суперників і партнерів по команді, виразно палали очі. Він не комплексував і стрибав не на п'єдестал, а для себе. Відтак у холодному фінському секторі народилася одна з головних сенсацій Х чемпіонату світу. В останній день змагань «золото» Кримаренка стало приємною ложкою меду в цілу діжку дьогтю, яку перед тим викотили на стадіон Гельсінкі українські легкоатлети.

      Юрій Кримаренко своєю несподіваною перемогою в неділю не врятував репутацію, як дехто вважає, вітчизняної «королеви спорту», а лише підкреслив її серйозний відкат. Бо «золото» у чоловічих стрибках у висоту — справді збіг обставин, що й підтверджують слова самого Юрія після кола пошани, яке він здійснив із... синьо-жовтою курткою в руках замість прапора. Знамено йому не дали, бо просто не чекали такого успіху.

      «Я щасливий і здивований одночасно, адже в мої плани входило лише потрапляння до вісімки кращих. Я навіть уявити не міг, що стану переможцем! Перед початком фіналу фаворитом вважав шведа Стефана Холма (найкращий результат сезону — 2,40 м. — Авт.). Не знаю, що сталося з іншими, я ж із самого ранку не відчував ніякого хвилювання і зберіг цей відмінний настрій під час змагань. Боротьба за висоту й підтримка трибун теж були просто чудовими», — зазначив Юра.

      Щоб зрозуміти, наскільки несподіваним був перебіг подій у секторі стрибків у висоту, згадаємо, що наш Андрій Соколовський та росіянин Ярослав Рибаков у цьому році «застрибували» на 2,38. Але проблеми в багатьох атлетів — у тому числі й кращого українського «висотника» Соколовського — почалися вже на 2,29. А висоту 2,32 не подолали аж семеро атлетів із числа фіналістів, що трапляється вкрай рідко. Члени антидопінгового комітету задоволено потирають руки — ось справжні можливості людини, якщо не вживати «колеса». І найкращим у такому випробуванні виявився хлопчина з Бердичева.

      А що ж інші українці? Нагадаємо, що на чемпіонат світу в Гельсінкі наша збірна виїхала у найчисельнішому складі за весь час незалежності — 57 чоловік, але одержала з цього найменші дивіденди. І президентові ФЛАУ Валерію Борзову не варто у цій ситуації ставати на хибний шлях пошуку об'єктивних причин відвертого провалу. Зливи і шквальні вітри, які вирували над олімпійським стадіоном Гельсінкі, були однаковими для всіх і не завадили кільком рекордним результатам. Усім, хто причетний до легкої атлетики, слід натомість розібратися у собі: чи все гаразд у стосунках федерації та спортсменів, чи правильно обрано тактику і стратегію підготовки до Пекіна-2008, чи так, як треба, йде процес омолодження. Щоб не вийшло, як у плавців, — перспективна молодь покращує результати, але суперники роблять це на крок швидше. Хтозна, можливо, ми виявилися неготовими до наймасовішої в історії боротьби з допінгом, коли на перевірку брали ледь не кожного п'ятого спортсмена, а не лише призерів.

      Без сумніву, у роботі федерації потрібно щось змінювати, бо об'єктивна правда така: саме в Гельсінкі нарешті поставлено крапку в існуванні української легкої атлетики ще на «союзних запасах». Для цього достатньо проаналізувати статистику.

      Наш медальний доробок на чемпіонатах світу, здавалося б, був стабільним: Штутгарт, 1993 р. — 4 медалі (1 золота — 1 срібна — 2 бронзові); Гетеборг, 1995 — 4 (2—1—1); Афіни, 1997 — 6 (2—3—1); Севілья, 1999 — 4 (1—1—2); Едмонтон, 2001 — 1 (1—0—0). Але подивіться на наших чемпіонів, яких до десятого ЧС-2006 було лише четверо: Сергій Бубка (1993, 95, 97 рр.), Інеса Кравець (1995 р.), Жанна Блок (1997, 2001 рр.), Інга Бабакова (1999 р.). Усі вони вийшли ще з радянської системи підготовки, а за нових умов чемпіонів у нас не було! «Піонер» Кримаренко, ще раз відзначимо, — виняток із цього правила.

      В останній день змагань дехто чекав дива і від нашої дівочої естафети 4х400. П'яте місце Антоніни Єфремової, Оксани Ілюшиної, Лілії Пилюгіної та Наталії Пигиди з результатом 3.28,00 (за умови дискваліфікації двох команд-суперниць) теж можна вважати несподіваним успіхом, бо дівчата навіть не поліпшили свого кращого показника у сезоні (3.26,72). А для того, щоб потрапити у призери, потрібно було наблизитися до рекорду України — 3:21.94, але це виявилося не під силу пострадянському поколінню бігунок.

      Останнім розчаруванням на чемпіонаті для нас став забіг на 400 метрів з бар'єрами серед жінок. Бронзова призерка Афін Тетяна Терещук-Антипова спромоглася-таки показати свій найкращий результат сезону, проте цього вистачило лише для сьомого місця у фіналі. 35-річна спортсменка і з п'ятої (!) спроби не змогла взяти медаль чемпіонату світу, і тепер у цій дисципліні ми можемо «брати паузу», бо за Тетяною гідних послідовниць не помітно.

      Загалом у «вісімки» кращих українці входили лише десять разів: Юрій Білоног (ядро) та Іван Гешко (1 500 м) — четверті місця; Вікторія Паламар (висота) та жіноча естафета 4х400 м — п'яті; Ірина Секачова (молот) — шоста; Вікторія Стьопіна (висота) та Тетяна Терещук-Антипова (400 м з/б) — сьомі, Володимир Зюськов (довжина) та Олена Антипова (диск) — восьмі.

      Першими у загальному заліку стали американці з 14 золотими нагородами. А могло б бути й більше, якби фаворити у чоловічій естафеті 4х100 м у півфіналі не вибули через втрату палички (відтак сенсаційну перемогу здобули французи).

      За рахунок участі в «золотій» естафеті 4х400 м переможний дубль оформив американець Джеремі Уорінер. Але значно ціннішим є подвійний успіх тендітної 19-річної Тірунеш Дібаби з Ефіопії — власниці розкішної зачіски — на 5 й 10 тисячах  метрiв.

      А по сотні тисяч доларів за світові рекорди в останні дні змагань отримали кубинка Ослейдіс Менендес, якій для встановлення найвищого досягнення у метанні списа в неділю знадобилася лише перша спроба (71,70 м), та «жердинниця» з Росії Олена Ісінбаєва. 23-річна росіянка, встановивши свій 18-й рекорд світу — 5,01 м, — зізналася, що й надалі підніматиме планку лише по 1 см. І все нібито для того, щоб наздогнати за кількістю рекордних стрибків — 35 — славетного Сергія Бубку. Хоча справжній мотив очевидний: за кожне досягнення ІААФ платить по 100 тисяч доларів, тож, маючи запас, можна заробити хоч мільйон...

ТАБЛО

Х чемпіонат світу з легкої атлетики

(Гельсінкі, Фінляндія)

Призери вечора п'ятниці

      400 м. Чоловіки: 1. Уорінер (США) — 43,93; 2. Рок (США) — 44,35; 3. Крістофер (Канада) — 44,44. Молот. Жінки: 1. Кузенкова (Росія) — 75,10 м; 2. Морено (Куба) — 73,08; 3. Лисенко (Росія) — 72,46. ...6. Секачова (Україна) – 69,65 м. ...13. Золотухіна (Україна) – 66,36 м. 110 м з/б. Чоловіки: 1. Дукур (Франція) — 13,07; 2. Сянь Лю (Китай) — 13,08; 3. Джонсон (США) — 13,10. ...30. Демидюк (Україна) – 14,25 (не пройшов до півфіналу). Стрибки з жердиною. Жінки: 1. Ісінбаєва (Росія) — 5,01 м (світовий рекорд); 2. Пирек (Польща) — 4,60 м; 3. Хамачкова (Чехія) — 4,50 м. 18. Балахонова (Україна) – 4,15 м. ...24. Кущ (Україна) – 4,15 м. 200 м. Жінки: 1. Фелікс (США) — 22,16; 2. Бун-Сміт (США) — 22,31; 3. Аррон (Франція) — 22,31. ...14. Майданова (Україна) – 23,78.

Призери суботи

      Марафон. Чоловіки: 1. Гаріб (Марокко) — 2:10.10; 2. Ісегве (Танзанія) — 2:10.21; 3. Огата (Японія) — 2:11.16. 5000 м. Жінки: 1. Т. Дібаба (Ефіопія) — 14.38,59 (рекорд чемпіонатів світу); 2. Дефар (Ефіопія) — 14.39,54; 3. Е.Дібаба (Ефіопія) — 14.42,47. ...25. Дуброва (Україна) —  16:01.88 (не пройшла до фіналу). 400 м з/б. Жінки: 1. Печонкіна (Росія) — 52,90; 2. Демус (США) — 53,27; 3. Гловер (США) — 53,32. ...7. Терещук-Антипова (Україна) — 55,09. Ядро. Жінки: 1. Остапчук (Білорусь) — 20,51 м; 2. Рябінкіна (Росія) — 19,64 м; 3. Вілі (Нова Зеландія) — 19,62 м. Стрибки в довжину. Чоловіки: 1. Філліпс (США) — 8,60 м; 2. Гайсах (Гана) — 8,34 м; 3. Евіла (Фінляндія) — 8,27 м. ...8. Зюськов (Україна) — 8,06 м. Естафета 4х100 м. Жінки: 1. США — 41,78; 2. Ямайка — 41,99; 3. Білорусь — 42,56. ...10. Україна (Кожемякіна, Шепетюк, Штангєєва, Пастушенко-Синявіна) – 43,62 (не пройшли до півфіналу). Чоловіки: 1. Франція — 38,08; 2. Тринідад і Тобаго — 38,10; 3. Велика Британія — 38,27.

Призери неділі

      Марафон. Жінки: 1. Редкліфф (Велика Британія) – 2.20,57 (рекорд чемпіонатів світу); 2. Ндереба (Кенія) – 2.22,01; 3. Томеску (Румунія) – 2.23,19. 800 м. Чоловіки: 1. Рамзі (Бахрейн) — 1.44,24; 2. Борзаковський (Росія) — 1.44,51; 3. Ямбой (Кенія) — 1.44,55. 5000 м. Чоловіки: 1. Лімо (Кенія) — 13.32,55; 2. Шихін (Ефіопія) — 13.32,81; 3. Моттрем (Австралія) — 13.32,96. ...25. Лебідь (Україна) – 13.43,50 (не пройшов до фіналу). 1500 метрів. Жінки: 1. Томашова (Росія) — 4.00,35; 2. Єгорова (Росія) — 4.01,46; 3. Гезель (Франція) — 4.02,45. 23. Непорадна (Україна) – 4.15,46 (не пройшла до фіналу). Стрибки у висоту. Чоловіки: 1. Кримаренко (Україна) — 2,32 м; 2. Мойя (Куба) — 2,29 м; Рибаков (Росія) — 2,29 м; «бронза» не присуджена. ...13. Соколовський (Україна) — 2,20 м. Спис. Жінки: 1. Менендес (Куба) — 71,70 м (світовий рекорд); 2. Обергфель (Німеччина) — 70,03 м (рекорд Європи); 3. Неріус (Німеччина) — 65,96 м. ...16. Іванкова (Україна) – 56,56 м. Естафета 4х400 м. Чоловіки: 1. США — 2.56,91 (Рок, Брю, Уїльямсон, Уорінер); 2. Багами — 2.57,32; 3. Ямайка — 2.58,07. ...10. Україна (Рачковський, Твердоступ, Книш, Дубоносов) – 3.03,41 (не пройшли до фіналу). Жінки: 1. Росія (Печонкіна, Красномовець, Антюх, Поспєлова) — 3.20,95; 2. Ямайка — 3.23,29; 3. Велика Британія — 3.24,44. ...5. Україна (Єфремова, Ілюшкіна, Пилюгіна, Пигида) – 3.28,00.

ДО РЕЧI

      Уживання допінгу на ЧС у Гельсiнкi було зафіксовано лише раз — у випадку з метальницею диска з Індії Нілам Ясвант Сін. Як повідомляє «Рейтер», у неї виявили сліди забороненого стимулянта пемоліну. Тепер на спортсменку чекає дискваліфікація на два роки, хоча «колеса» виявилися даремними: Сін не змогла пробитися навіть до фіналу, показавши у кваліфікації результат 56,70 метра.