Розпочатий минулого року капітальний ремонт приміщення Донецького академічного українського музично-драматичного театру досі триває без припинення творчої діяльності колективу. Втім навіть за цих, не зовсім сприятливих, обставин театр продовжує тримати марку одного з найвідвідуваніших. Тільки за перше півріччя 2003 року тут побувало понад 162 тисячі глядачів. І особливо красномовною ця цифра буде в порівнянні — три інші місцеві театри разом зібрали за цей же період удвічі менше глядачів.
Завершення капремонту тепер очікується з нетерпінням, адже йдеться не про косметичні зміни, а про створення унікального театрального комплексу з сучасним технічним обладнанням. Приміром, на думку директора-художнього керівника театру, заслуженого працівника культури Марка Бровуна, найбільшим досягненням невдовзі стане Мала сцена, що перетвориться на своєрідний центр експериментального театрального мистецтва. Зрештою, наприкінці року отримають нагоду пересвідчитися в цьому глядачі, яким буде запропоновано виставу «Холодильники» за п'єсою американського драматурга Маріо Фратті.
А відкриється в першу неділю листопада 77-й театральний сезон минулорічним прем'єрним спектаклем «Милий друг» за романом Мопассана. А далі на глядачів чекають відразу три прем'єри. Особливо багатообіцяючою виглядає постановка фарсу «Кохання у стилі бароко» за п'єсою Ярослава Стельмаха — робота режисера Андрія Бакірова, який є ще й автором оформлення сценічного простору, музичного оформлення та костюмів. «Глядачі переконаються, — не сумнівається вже зараз Марко Бровун, — що мають справу не з «шароварним», а з сучасним українським театром».
Схоже, не розчарує шанувальників театрального мистецтва й містична трагікомедія «Відьма» — інсценізація повісті Квітки-Основ'яненка (режисер-постановник Арутюн Кіракосян) так само, як і постановка вистави «Історія коня» за п'єсою Марка Розовського, створеною за повістю Льва Толстого «Холстомер». Остання робота донеччан, за словами художнього керівника театру, є неабияким ризиком, оскільки вони, щоб уникнути повторення з уже відомими версіями постановок, пішли іншим шляхом і наважилися запропонувати власну сценічну версію. А що з цього вийшло, незабаром оцінять глядачі й театральні критики.
...А поки триває підготовка до відкриття театрального сезону, очевидні приємні зміни зовнішнього вигляду приміщення театру вже встигли оцінити пересічні мешканці Донецька. Зокрема пари молодят, які взяли за звичку після ЗАГСУ навідуватись сюди, аби сфотографуватися. Погодьтеся, започатковується дуже симпатична традиція.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
