Взяття Христа під варту. Сюжет Караваджо представляють у Софії Київській
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Розпочатий минулого року капітальний ремонт приміщення Донецького академічного українського музично-драматичного театру досі триває без припинення творчої діяльності колективу. Втім навіть за цих, не зовсім сприятливих, обставин театр продовжує тримати марку одного з найвідвідуваніших. Тільки за перше півріччя 2003 року тут побувало понад 162 тисячі глядачів. І особливо красномовною ця цифра буде в порівнянні — три інші місцеві театри разом зібрали за цей же період удвічі менше глядачів.
Завершення капремонту тепер очікується з нетерпінням, адже йдеться не про косметичні зміни, а про створення унікального театрального комплексу з сучасним технічним обладнанням. Приміром, на думку директора-художнього керівника театру, заслуженого працівника культури Марка Бровуна, найбільшим досягненням невдовзі стане Мала сцена, що перетвориться на своєрідний центр експериментального театрального мистецтва. Зрештою, наприкінці року отримають нагоду пересвідчитися в цьому глядачі, яким буде запропоновано виставу «Холодильники» за п'єсою американського драматурга Маріо Фратті.
А відкриється в першу неділю листопада 77-й театральний сезон минулорічним прем'єрним спектаклем «Милий друг» за романом Мопассана. А далі на глядачів чекають відразу три прем'єри. Особливо багатообіцяючою виглядає постановка фарсу «Кохання у стилі бароко» за п'єсою Ярослава Стельмаха — робота режисера Андрія Бакірова, який є ще й автором оформлення сценічного простору, музичного оформлення та костюмів. «Глядачі переконаються, — не сумнівається вже зараз Марко Бровун, — що мають справу не з «шароварним», а з сучасним українським театром».
Схоже, не розчарує шанувальників театрального мистецтва й містична трагікомедія «Відьма» — інсценізація повісті Квітки-Основ'яненка (режисер-постановник Арутюн Кіракосян) так само, як і постановка вистави «Історія коня» за п'єсою Марка Розовського, створеною за повістю Льва Толстого «Холстомер». Остання робота донеччан, за словами художнього керівника театру, є неабияким ризиком, оскільки вони, щоб уникнути повторення з уже відомими версіями постановок, пішли іншим шляхом і наважилися запропонувати власну сценічну версію. А що з цього вийшло, незабаром оцінять глядачі й театральні критики.
...А поки триває підготовка до відкриття театрального сезону, очевидні приємні зміни зовнішнього вигляду приміщення театру вже встигли оцінити пересічні мешканці Донецька. Зокрема пари молодят, які взяли за звичку після ЗАГСУ навідуватись сюди, аби сфотографуватися. Погодьтеся, започатковується дуже симпатична традиція.
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон. >>
Майстрині всіх територіальних громад Чернівецької області об’єдналися у незвичайному рукоділлі — вишитті шевронів-оберегів для воїнів ЗСУ. >>
У Музеї шістдесятництва відбулася творча зустріч з українським політичним та громадським діячем, нардепом двох скликань, журналістом, мистецтвознавцем, політологом і дисидентом Богданом Горинем, приурочена до його 90-річчя. >>
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>