Смуга синя, смуга чорна...

      ...23-тя хвилина матчу «Шахтар» — «Інтер». Чеський центрбек гірників Гюбшман уперше «загубив» форварда гостей Мартінса, і диспетчер «інтеристів» Верон миттєво закинув м'яч на темношкірого колегу. Так починалося розчарування Мірчі Луческу, яке обіцяв йому напередодні наставник італійського клубу Роберто Манчіні.

      Підопічні Манчіні «винні» у цьому значно менше, ніж сам тренер «Шахтаря». Луческу почав програвати ще до гри, коли виказав свою схильність до догм: «Ми ніколи не граємо персонально». «Ніколи не кажи ніколи», — відповіли італійці. Бо їм неважко було підмітити, що «Шахтар» у кожному матчі експериментує з дуетом центральних захисників, а значить, зонна, або ж лінійна (називайте як хочете) оборона гірників не  зіграна за визначенням. Ну а скористатися підказкою «коуча» суперників для «Інтера» було «справою техніки». Тим більше, маючи таких нестандартних форвардів, як бразилець Адріано та нігерієць Мартінс, та конструктора атак аргентинця Верона.

      Найбільше здивувала безпорадність «Шахтаря» при кількаразовому розіграші гостями однієї комбінації: пас із центральної зони на Мартінса, який пропускає м'яч на Адріано, а той в один дотик (можна і п'ятою) виводить віч-на-віч із Лаштувкою того ж таки Мартінса. Пару разів чеський голкіпер виправив цю халепу, одного разу Обафемі був незграбним, але в другому таймі таки відкрив рахунок. Цей гол починався з того, що «опорники» — Тимощук і Дуляй — не перекрили передачу iз середини поля. А друге взяття воріт, коли Адріано, залишившись вільним, спокійно відправив м'яч у сітку головою, сталося завдяки Рацу: румун занадто довго дивився, як Зе Марія готується зробити навіс.

      Це було вже під завісу матчу. А загадкою залишається початок: чому Луческу відважився на експеримент в обороні у грі проти кращої команди світу попереднього сезону (не я це вигадав, а хитромудра міжнародна футбольна статистика). А як інакше назвати той факт, що в п'яти матчах чемпіонату України зв'язку Беркеуан—Гюбшман було перевірено лише один раз? В інших поєдинках двічі центральний плацдарм охороняли Толга—Левандовський і по разу Толга—Гюбшман, Беркеуан—Левандовський. За які заслуги Космін вийшов із Томашем на поле, незрозуміло. Тим більше що румун більшу частину своєї кар'єри і навіть передсезонних зборів провів у нападі, та й узагалі перебуває у «трансферному» стані. Хіба що Луческу хотів підняти земляка в ціні. Але в такому разі йому лише нашкодив, бо тепер навіть віддати Беркеуана в оренду буде проблематично.

      Сказана ще перед матчем Мірчою Луческу фраза — «Поразка від «Інтеру» — не трагедія» — через «різнобарвний» менталітет подіяла на донеччан не так, як треба. Гірники, схоже, надто сильно поважали суперника, шанобливо протягуючи «руку дружби» після кожного епізоду. А міланські гравці поставилися до чемпіонів України серйозно: Манчіні перед грою особливо відзначив у складі суперника Тимощука й Матузалема, тож «нерадзуррі» системно «втикали» Анатолію та Франселіно по обличчю, ребрах і ногах. У результаті «мотори» донеччан спрацювали на холостих обертах і в атаці, і в захисті. Мату лише продемонстрував свою обізнаність із брудними італійськими методами, коли одержав «гірчичника» за прихований «тичок» суперника. Загалом арбітр із маленького Люксембурга відсудив відмінно, і було помітно, що команда добряче побоювалася його схильності до букету жовтих карток.

      Щодо атаки «Шахтаря», яка приносить успіх у чемпіонаті України, то на тлі організованої й досвідченої оборони «Інтеру» вона виявилася беззубою. Численні навіси Раца, Срни чи Дуляя були непідготовленими, а тому й неточними, а коли «шкіряний» усе ж летів у напрямку Брандао та Беліка, там господарював величезний Матерацці або ж «помаранчеві» форварди били не точно. Белік та Елано у перші двадцять хвилин, коли гості ще розбиралися, що до чого, марнували свої моменти так само легко, як перед цим забивали красиві голи в Сімферополі. Не зіпсували дебюту в «Інтері» бразильського воротаря Жуліо Сезара й дальні удари господарів, бо їм бракувало не лише точності, а й сили.

      Наприкінці ж гри виявилося, що в «Шахтарі» коротка лава запасних як для європейського рівня, адже свіжі гравці «групи атаки» гру не підсилили: Фернандіньйо залишив свою команду в меншості, бо «розчинився у натовпі»; Маріка після травми втратив настирливість, а талановитий Жадсон був просто маленьким для того, щоб забити з тієї відстані, куди його підпускали.

      І остання маленька дрібниця, з яких складаються такі класичні поразки, — це самообман. «Шахтар» залишає Лігу чемпіонів слідом за «Динамо» (принаймні морально вже готовий до того, що в Мілані навіть порожні трибуни не завадять «Інтеру» відстояти перевагу у два голи), повторивши помилку киян, — недооцінку суперника. «Інтернаціонале» й «Тюн», звісно, дуже різні величини, але ж донеччани свято вірили, що відсутність ігрової практики в «Інтера» на руку «Шахтарю». Утім  хто сказав, що контрольні матчі «синьо-чорних» в Англії з «Кристал Пелас», «Норвічем» та «Порсмутом», які міланці виграли, поступаються п'яти перемогам гiрникiв в Україні? Принаймні наприкінці гри гості рухалися значно активніше, ніж господарі, які відпочили перед цим у Сімферополі, і це могло призвести до перетворення  0:2 на 0:5...

ТАБЛО

«Шахтар» (Україна) — «Інтер» (Італія) — 0:2

Третій кваліфікаційний раунд

Ліги чемпіонів. Перший матч

10 серпня. РСК «Олімпійський». 25 000 глядачів

      Арбітр — Алан Хамер (Люксембург)

      «Шахтар»: Лаштувка, Срна, Рац, Тимощук, Матузалем, Брандау, Белік (Маріка, 72), Гюбшман, Дуляй (Фернандіньйо, 70), Елано (Жадсон, 58), Беркеуан

      «Інтер»: Жуліо Сезар, Кордоба, Х. Дзанетті, Станкович, Адріано, Верон (Пісарро, 77), Соларі (Зе Марія, 65), Фаваллі, Камб’яссо, Матерацці, Мартінс

      Голи: Мартінс, 67; Адріано, 78

      Попередження: Матулазем, 39; Брандао, 65; Дуляй, 36 — Кордоба, 18; Адріано, 60, Камб’яссо, 63

ПІСЛЯМОВА

Роберто Манчіні, головний тренер «Інтеру»:

      — Ми ще відстаємо від «Шахтаря» за рівнем фізичної готовності. Нам було важко, незважаючи на перемогу, особливо на початку першого тайму. Так, «Шахтар» добре працює з м'ячем, у команді є цікаві гравці, тому, вважаю, наступний матч буде важким. І відрізнятиметься від інших лише тим, що на трибунах не буде наших уболівальників.

Мірча Луческу, головний тренер «Шахтаря»:

      — Можливо, я помилився (з вибором центральних захисників. — Ред.). Але інші не зовсім були готовими до цього матчу. Левандовському було б складно впоратися зі швидкістю Мартінса, тому я поставив Беркеуана.

      «Інтер» можна привітати — він виглядав ліпше і заслужено переміг. Ми дуже добре почали гру, але не змогли забити, а потім почали допускати помилки. Особливо було помітно, що суперник має більший європейський досвід. Наші молоді гравці з Бразилії грають не по-європейськи — коли втрачають м'яч, то погано захищаються. І суперник скористався цими помилками. У другому таймі ми втратили концентрацію в середині поля, де завжди ми граємо сильніше.

      Це, звичайно, гірка поразка, оскільки наша команда не продемонструвала характер. Рівень гравців «Інтеру» виявився значно вищим, особливо у двох їхніх нападаючих, які нас у другому таймі просто знищили. Тепер нам потрібно попрацювати, щоб гідно зіграти на «Сан-Сіро» і потім добре виступати в Кубку УЄФА.

      У повторній грі ми повинні зіграти весь матч на такому рівні, як сьогодні в перші 20 хвилин. Ми зробимо все, щоб перемогти, але виграти з рахунком 3:0 — це винятковий і неймовірний варіант.