Солодка пастка

      Українці дуже незадоволені діями влади, які начебто були спрямовані на стабілізацію ціни на цукор. Третій місяць на ринку — явний дефіцит цього продукту. А там, де його таки можна знайти, ціна стабільно тримається на рівні 5 гривень за кілограм. Та всі попередньо встановлені рекорди цукор побив у Криму. Там його ціна, згідно з даними Кабінету Міністрів, досягає 6—7 гривень за кілограм.

      Середня ж ціна цукру в Миколаївській області — 5,35 гривнi за кілограм. Найдешевшим в Україні поки що є цукор на Херсонщині, його вартість — 4,2 гривнi за кілограм. Така ціна і стала причиною двотижневого пікетування Міністерства аграрної політики і вимог відставки Олександра Баранівського, який так і не зміг забезпечити необхідну кількість цього товару на ринках України.

      Не зважаючи на очевидний дефіцит цукру, аграрний міністр 29 липня, перебуваючи на Дні поля під Києвом, переконував: «Потрібен він (цукор-сирець — Авт.) чи не потрібен? Для України не потрібен!»

      Тепер же влада, намагаючись виправити свої помилки, розробляє низку законопроектів і програм iз закупівлі цукру-сирцю в Україну. На початку серпня Кабмін прийняв пакет документів, у тому числі про дозвіл на ввезення цукру-сирцю в Україну, що дасть змогу знизити ціну на цукор до 3—3,2 гривнi за кілограм, повідомила Юлія Тимошенко.

      Щоб забезпечити таку ціну, Кабмін має намір ввезти не більше 120 тисяч тонн цукру-сирцю без сплати ввізного мита, яке становить не менше 300 євро за тонну, пояснив перший віце-прем'єр Анатолій Кінах. За його словами, покупцем буде Держрезерв. «Максимум буде перероблено 120 тисяч тонн цукру-сирцю. Абсолютна більшість буде закладена в Державний резерв України для товарних інтервенцій, щоб надалі спрямувати частину цукру на внутрішній ринок», — цитують слова Кінаха «Українські новини».

      «Переробити його (цукор-сирець) на давальницьких умовах, щоб реекспортувати його в інші країни або переробити його зі сплатою мита», — пропонує свiй варiант Микола Ярчук, голова правлiння «Укрцукор». Та яку б схему не вибрали, все відбуватиметься в рамках українського законодавства. «Ми не допустимо того рівня масштабних зловживань, коли раніше (в 2003 році. — Авт.) ввозили цукор-сирець», — підсумував Анатолій Кирилович. Також він сказав, що Кабінет Міністрів на конкурсних умовах уже визначив близько семи підприємств, які будуть переробляти цукор-сирець. Ці підприємства розташовані поблизу портів. Таким чином уряд мінімізує витрати на його перевезення.

      Щоправда експерти цукрового ринку змальовують дещо іншу картину. За їхніми словами, усупереч протестам міністра аграрної політики Олександра Баранівського, імпортери уже ввезли 47 тисяч тонн цукру-сирцю в Україну. Нинішнє урядове рішення цей об'єм просто «легалізує».

      Цукровики кажуть, що такі невеликі обсяги «солодкого» з тростини не дуже вплинуть на закупівельні ціни на буряк і заводські ціни на буряковий цукор нового урожаю — вони просто покриють наявний нині дефіцит. Якщо ж сирцю, як сказав пан Кінах, ввезуть 120 тисяч тонн, то восени ми з вами спостерігатимемо протилежну крайність — цукор на трасах опуститься в ціні нижче встановленої Кабміном мінімальної, тобто нижче 2 гривень 37 копійок.

      Споживачам така зміна на руку, а от аграрії знову недоотримають запланованих прибутків. Отож у цьому випадку ми спостерігаємо виняток із правила. Після того, як державні мужі запiзнилися із розв'язанням цукрової кризи до серпня, їм варто було утриматися від імпорту сирцю до наступного року. Адже так вигідніше і для економіки України, і для селян, і для цукровиків, які мали б дещо вищі ціни на буряковий товар у 2005 році. Водночас уряд чомусь вирішив зробити навпаки...

      Тим часом у Кабінеті Міністрів впевнені, що придбаний нині сирець не завдасть шкоди вітчизняній цукропереробній галузі. Мовляв, уряд дозволить переробку цієї сировини тільки до початку надходжень цукрового буряку нового врожаю. Такі дії, переконана Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, «максимум за два тижні» зроблять все так, щоб у магазинах «ціна була 3,1-3,2 гривнi за кілограм» цукру.

      Щоб прогнози стали реальністю, Кабмін повинен, починаючи з 6 серпня, розробити державну програму розвитку цукрової галузі й подолання кризи на ринку цукру. За словами Прем'єрки, за 10 днів робоча група із представників уряду й представників галузі сформує план дій з розвитку цукровиробництва й подолання кризи на ринку цукру. Після цього програма буде затверджена на засіданні Кабміну чи, за необхідності, винесена на розгляд Верховної Ради.

      Більш того, Юлія Тимошенко пообіцяла, що цукор буде закуповуватися у виробників за ціною, яка їх задовольнить. Звісно, не уточнивши, за якою. А щоб мати необхідні гроші, Держрезерв протягом місяця-півтора буде акумулювати кошти, які потім спрямує на закупівлю цукру.

      Справді, не варто сьогодні купувати дорогий солодкий товар про запас — з тижня на тиждень він подешевшає. Але, як уже повідомляла «УМ», не стараннями уряду та її глави. Справа в тому, що сезон консервації добігає кінця і попит на цукор автоматично зменшується. Одночасно стартує сезон переробки буряку, отож із середини вересня у продажу з'явиться цукор із нового урожаю.

      «Пік попиту, який диктував високу ціну, уже пройшов. Ціни знижуються, бо це закономірний процес: впливають не інтервенції (тобто поява переробленого цукру-сирцю — Авт.), а сезонна ринкова кон'юнктура», — каже радник Президента з аграрних питань Леонід Козаченко, підтверджуючи, що цукор потроху починає дешевшати.

      У цих тримісячних навколоцукрових дискусіях на вищому рівні є один позитивний момент: не відомо якими засобами, але цукровикам таки вдалося переконати Юлію Тимошенко, що від імпорту тростини таки буває користь. Як відомо, за радянських часів Україна виробляла 7 мільйонів тонн цукру, з яких 5 — з буряка, а 2 — з тростини. Так що аргументи пана Баранівського на зразок «кістьми ляжемо, але сирець не пропустимо», у цьому контексті виглядали не дуже переконливо.

      Отож, можливо, на наступний рік урядовці зроблять висновки. Головне, щоб вони завчили ще одну річ: важливо, коли саме цей сирець завозити. Добре, коли тростина потрапляє на український ринок у міжсезоння, тобто весною. Бо наприкінці літа (як зараз) і восени вона становить безпосередню конкуренцію товару з буряку.