Криза динамівського стилю

10.08.2005

Ігор КОРОЛЬОВ Нестор ДИМ

Леонід Буряк відучора вже не тренер «Динамо». На посаді «головного» він не протримався й двох місяців. (Фото Василя ГРИБА.)

Відразу після поразки в Берні «Динамо» залишилося без керівника. Ні, йдеться не про головного тренера команди — Леонід Буряк мужньо продовжував працювати на посаді, попри несамовите бажання фанатів «пустити кров». Маю на увазі президента клубу Ігоря Суркіса, який, не повертаючись до Києва, поїхав відпочивати в Монако. Напередодні матчу віце-чемпіонів України з «Іллічівцем» програма «Гол», яка виходить на «Новому каналі», зателефонувала панові Суркісу і з'ясувала, що він перебуватиме у відпустці до 12 серпня, а вже потому повернеться на Батьківщину. Яким же було здивування футбольної громадськості, коли вчора в ранковому ефірі «1+1» керівник динамівської прес-служби Сергій Полховський повідомив, що Леоніда Буряка відправили у відставку, а тимчасово виконувати обов'язки «головного» буде Анатолій Дем'яненко. На час підготовки цього матеріалу залишалося незрозумілим: президент «Динамо» повідомив про своє рішення iз сонячного Монте-Карло телефоном чи терміново повернувся додому.

Та хоч би як там було, а «Динамо» залишилося без голови. Невдаха Буряк, який прийшов у клуб як спортивний директор лише пару місяців тому й невдовзі став наступником Йожефа Сабо, на посаді «головного» протримався недовго. Хоча ще напередодні дводенного матчу з «Іллічівцем» Ігор Суркіс в інтерв'ю тій самій програмі «Гол» заявляв, що Буряк поки працюватиме, а вся команда разом «складатиме іспит переді мною особисто і перед уболівальниками». «Висновки будуть зроблені жорсткі — не лише стосовно головного тренера, його помічників чи футболістів, а й щодо селекційної служби, тим, хто тренує другу та третю команди, — повідомляв Суркіс-молодший. — Правильно кажуть, що треба розпочинати з голови, і я не знімаю з себе відповідальності. Проте, на жаль, я не виходжу на футбольне поле».

У цьому місці журналісти поставили Ігореві Михайловичу питання про тренерську «групу підтримки» Буряка — Дем'яненка, Зуєва, Шматоваленка, Онищенка. Про «динамівські традиції» почав говорити сам президент клубу: «В одному виданні було написано, що ми хочемо зберегти традиції, які заклав Лобановський. Проте, можливо, цей провал (у матчах із «Тюном». — Ред.) дає підстави для переоцінки такого судження. Для того, щоб перемагати, потрібно переглянути ставлення до всієї клубної структури. Хтось засидівся на своїх місцях, хтось думає, що така «лафа» триватиме все життя».

Виходить, вінцем «лафи» стали 24-годинні муки киян у протистоянні з маріупольцями та підсумкова нічия. Саме «іллічі» стали «гробарями» Леоніда Йосиповича. Тут можна довго сперечатися, чи є вина Буряка в нинішньому занепаді «Динамо». З одного боку, він справді десь не зміг дати правильні настанови підопічним. Але з іншого — чи ж Буряк підбирав цих «зірок» у команду?

«УМ» уже писала про те, що в подібних ситуаціях варто було б ставити питання і про можливу ротацію керівництва клубу на рівні президентів, віце-президентів тощо. Але ЗАТ «ФК «Динамо» Київ» не розраховане на відповідальність такого штибу. Хоча навіть сам Суркіс визнає, що небезгрішний. Щоправда, він припустився лише «однієї стратегічної помилки — головного тренера потрібно було змінювати взимку».

Але, кажуть, краще пізніше, ніж ніколи. І тепер Ігор Михайлович запевняє, що «секир-башкою» Буряка справа не обмежиться: «Будуть кардинальні зміни — виставимо на трансфер тих гравців, які не сприймають динамівське товариство. Якщо ми зробимо правильні висновки, то, запевняю вас, «Динамо» (Київ) нікуди не подінеться. Бажаю, щоб ми позбулися непотрібних людей ще до зимового міжсезоння, бо взимку буде «велика чистка».

Боляче навіть уявити, що станеться, якщо Суркіс і компанія знову зроблять неправильні висновки. Куди подінеться «Динамо»?!

Але це питання на перспективу. А поки що клубна прес-служба вчора під обід в офіційному стилі назвала причини звільнення головного тренера — «оскільки керівництво не бачить більше позитивних перспектив співпраці». Слідом за Буряком ідуть із команди його помічники Козеренко й Аржанов. Також підтверджується, що на «Динамо» чекають масштабні зміни.

Такими можуть бути не лише виставлення «гультяїв»-легіонерів на трансфер, а й залучення іноземного тренера. Але обов'язково — з іменем. У цьому сенсі ходять чутки про запрошення до Києва Оттмара Хітцфельда, який раніше плідно працював із «Баварією» і, за припущеннями, міг би дисциплінувати й «Динамо». З цього приводу Ігор Суркіс говорить: «Це (контракт із німцем. — Ред.) треба обміркувати, і я розмовлятиму не лише з ним, а й з іншими іноземними тренерами. Я хочу зрозуміти психологію. Можливо, потрібно змінити менеджмент на західний лад — не лише стосовно реклами чи телетрансляцій, а й із залученням уболівальників. Утім якщо ми й запросимо іноземного тренера, то це буде лише взимку. Ми не можемо брати такого тренера, який експериментуватиме з «Динамо». Якщо ж часто змінюватимемо наставника, то доведемо до ситуації, як у московському «Спартаку», який три роки не може вийти з кризи».

Наразі не доводиться сперечатися, що криза в «Динамо» є. Найближчим часом її «розрулюватиме» ще один чоловік, для якого динамівські традиції — не порожній звук. Але чи не повторить 46-річний Дем'яненко незавидний шлях інших вихованців Лобановського — Михайличенка, Буряка?.. Поки що вирватися із «замкнутого кола» більш-менш удалося лише Блохіну. І хоч би хто став новим наставником «біло-синіх», він не повинен бути ще одним заручником динамівського стилю, суть якого нині полягає у слабкому впливі на більшість клубних процесів. Не важливо, якого саме тренера знайде Ігор Суркіс (та хоч би Федорчука!) — важливо, а чи захоче дати йому частину своїх необмежених прав. І не лише наставникові, а й уболівальникам, яким усе-таки не завадило б мати право вибору президента клубу.