Стародавні римляни називали їх мірмідонами і вірили, що предками цих людей були мурахи, які жили на священному дубі. В Єгипті їх прирівнювали до ангелів та співали хвалу, а деякі єгиптяни досі вважають, що навіть один доторк до такої людини може принести щастя. Утім самі карлики називають свій маленький зріст страшним тягарем, який не має нічого спільного ані зі щастям, ані зі звичайним здоровим життям. Де б не жили люди з патологією росту — у Москві, Києві, Нью-Йорку чи Парижі, вони ніколи не зможуть добре почуватися серед вуличного натовпу, де їх переслідують допитливі людські погляди: коли співчутливі й здивовані, коли жорстокі й відверто презирливі.
Сьогодні у світі живе понад 30 тисяч маленьких людей, і більшість із них почувають себе глибоко нещасними. В Україні їх близько тисячі. Їхня заповітна мрія — вирости, щоб не виділятися із маси «нормальних» чоловіків та жінок, щоб учитися в інституті, служити в армії, щоб робити кар'єру, створювати сім'ї та виховувати дітей. Мрія, хочу зауважити, цілком здійсненна, але дуже дорога. Треба тільки розібратися, що стало причиною патології росту, і призначити відповідне лікування.

Це — спеціально обладнаний дитячий майданчик у львівському ландшафтному парку «Знесіння». Майданчик відіграватиме ще й інтеграційну роль — адже хворi та здоровi діти зможуть вiльно спiлкуватися. Уже працює тут і лікар-реабілітолог.