Фантазії на тему зерна

09.08.2005
Фантазії на тему зерна

(Василя ГРИБА.)

      Збір зернових в Україні перевалив за екватор. І поряд зі звичними жниварськими проблемами з приводу техніки й палива додаються нові, ще більш серйозні: урожай-то зібрали, але як і куди його подіти? Урядовці бачать свій варіант вирішення цієї проблеми.

      Згідно з нещодавнім розпорядженням Кабінету Міністрів України, державні структури повинні закупити 5,5 мільйона тонн зерна врожаю-2005, повідомляють «Українські новини». Мета закупівлі — стабілізація цін на ринку зерна і забезпечення його беззбиткового виробництва.

      Таку відповідальну місію покладено на Державний комітет з матеріального резерву, Державну акціонерну компанію «Хліб України», Аграрний фонд та обласні державні адміністрації.

      Кабмін, зокрема, доручив «Хлібу України» закупити  2 мільйони тонн зерна, Держрезерву й Аграрному фонду — по 1 мільйону тонн. Решту ж — 1,5 мільйона тонн зерна — уряд переклав на плечі регіональних адміністрацій.

      Ціни на державні закупівлі будуть не меншими, ніж мінімальні й на 10-15 відсотків перевищуватимуть ті, які аграріям пропонують зернотрейдери, про це ще 28 липня заявила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.

      Нагадаємо, що на початку червня Міністерство аграрної політики затвердило мінімальні ціни на зерно. Зокрема, ціни на м'яку пшеницю озиму і ярову встановлені на рівні:

1 клас — 930 гривень за тонну, 2 клас — 780 гривень, 3 клас — 690 гривень, 4 клас — 540 гривень, 5 клас — 495 гривень за тонну і 6 клас — 490. Та реальна ситуація з цінами на зерно на ринку зовсім інакша: тонну пшениці третього класу реально можна продати по 500, у кращому випадку — по 550 гривень.

      З одного боку, для селян було б непогано, щоб державні структури придбали у  них 5,5 мільйона тонн збіжжя із 35 мільйонів, які планують зібрати. Але, як уже повідомляла «УМ», реально це неможливо з кількох причин: по-перше, на такі великі закупівлі у бюджеті на 2005 рік не виділено коштів, по-друге, задекларована Кабміном мінімальна ціна вища за світову, а значить, державні оператори працюватимуть (якщо працюватимуть) собі на збиток, який також слід покрити з бюджету, по-третє, якщо господарства послухають уряд і «притримають» зібране, то в такий спосіб вони ще більше «перегріють» ринок і опустять закупівельні ціни.

      Тому, як не крути, а висновок один — і цього року управлінців б’ють по лобі серпневі граблі: великий урожай для українських аграріїв означає дуже невеликі прибутки.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>