Чим може шкодити хліб?

      Виробництво хлібобулочних виробів є одним із основних напрямів харчової промисловості в Україні. Але як перевірити, чи якісний продукт ми споживаємо? Адже через недбалість і необережність виробників страждають, як правило, прості люди.

Естетика форми і змісту

      Нині ми не маємо проблем із хлібом — його можна купити в багатьох продуктових магазинах, кіосках або ж на лотках, а іноді й на руках — на продуктових ринках. Але щоб виховати відповідне ставлення до «продукту №1», потрібно, звичайно ж, щоб він був якісний та екологічно чистий для споживання. Проте, за даними Управління із захисту прав споживачів у Львівській області, при перевірці магазину «Продукти» (підприємець Качмар Н.Б., Львів, вул. Зелена, 9) забраковано 18 кілограмів житньо-пшеничного хліба виробництва приватного підприємства «Мартин». Причина — наявність підгорілої скоринки та надривів.

      Ще 48 кілограмів пшеничного хліба з маком працівники управління забракували у магазині «Смак» у Золочеві. Його випік приватний підприємець Іноземцев А. М. з Тернополя. Однак виробив цей хліб так, що форма вийшла розпливчастою. До того ж посвідчення про якість паляниць у магазині також не було.

      Кожна хлібина має свою естетику, що виявляється у її формі, від якої, у свою чергу, залежить зміст. Скажімо, якщо хліб втратив форму, значить, у його виробництві бракує певних складників. Або ж, навпаки, додано певних непотрібних компонентів. Тому й не дивно, що захисники прав споживачів вилучають з продажу ті вироби через неналежну «зовнішність».

«Державники» проти «приватників»

      До речі, у випадках із порушенням торгівлі неякісним хлібом бачимо, що забраковано продукцію саме приватних пекарень. Це цілком логічно: потужності дрібних підприємств, що випікають хліб (а їх тільки у Львові майже півсотні), не дозволяють виробляти широкий асортимент якісних виробів. Як правило, вони випікають один або кілька видів хліба тільки вищого гатунку.

      Натомість житні сорти «приватники» не випускають. Рiч у тiм, що для випічки даних сортів потрібно весь час мати готову закваску. Таку технологію, скажімо, застосовують на Львівському хлібозаводі № 1. Там для житніх сортів хліба постійно використовують свіжу закваску, до якої вносять чисту культуру бактерій. І після використання закваски завжди якась її частина зберігається для наступного замісу — так передбачає технологія. Та й температура випічки такого хліба є набагато вищою — до 300 градусів. Приватні пекарні не можуть забезпечити таку потужність.

      Процес випічки пшеничного хліба легший і швидший. А якщо деякі підприємці женуться за швидкими прибутками, то про якість їхнього продукту говорити не доводиться. У такому разі вони не витримують технології замісу тіста й додають поліпшувачі — хімічні сполуки для покращання росту тiста та його ароматизації, незважаючи на те, що в підсумку їхній продукт стає шкідливим для здоров’я людини.

      До речі, на великих хлібозаводах технологічний процес випікання хліба сягає шести годин, тоді як «приватникам» вистачає й двох. А пригадайте-но застереження старших людей від споживання недопеченого хліба! Паляниця має добре пропектися у печі, щоб не була глевкою. Тому й витримка при випічці хліба має бути відповідною.

      Повертаючись до форми хліба, зауважу, що відрізнити якісно випечений буханець від зліпленого нашвидкуруч можна й непрофесійним оком. Варто лише перевернути його донизу, щоб побачити, що він «помічений» спеціальною сіточкою. На великих заводах хліб випікають на подових печах (за годину через таку піч «проходить» до 900 кілограмів хліба). Натомість «приватники» не мають добротного обладнання, тому на їхніх буханках ця ознака відсутня. До того ж заводський хліб блищить.

Нетривале життя буханця

      Термін зберігання хліба можна оцінювати по-різному. Як правило, якісно випечений хліб залишається свіжим до двох діб. Звичайно, його можна споживати і після цього терміну. Але трапляються випадки, коли хліб не черствіє навіть тиждень. Тоді не сумнівайтесь — ви придбали продукт, начинений різними біологічними добавками. У цивілізованих країнах заборонено додавати у випічку біологічні добавки, а у нас чітких обмежень у цьому немає.

      Намагаючись вплинути на цей факт, фахівці нині все прискіпливіше оцінюють борошно, з якого випікають хлібобулочні вироби. Адже саме від якості зерна, а відтак і борошна, залежить якість хліба. Тому окремі виробники паляниць просто уникають дотримання порядку із наявністю сертифіката якості, в якому вказують складники, використані при випічці хліба.

      Наприклад, за даними Управління із захисту прав споживачів, у магазині № 5 «Універсам» ТОВ «Гравіс» у Червонограді забраковано 60 кілограмів хліба з пшеничного борошна «Галицький» на суму 150 гривень. Його виробник — місцеве СП «Київ-Захід». Причиною вилучення хліба з продажу стала відсутність посвідчення про якість продукції та забруднення нижньої частини скоринки. Порушника покарано штрафом на 594 гривнi.

      Якщо узагальнити результати перевірки захисників прав споживачів в області за минулий рік, то загалом із 100,6 тонни перевірених виробів забраковано та знято з реалізації 16,6 тонни (або 16,5 відсотка). З них 9,6 відсотка — через відсутність супровідних документів, 7,6 — через брак інформації про товар, 3,7 — через невідповідність вимогам.

      Отож  якщо у вас виникає сумнів щодо якості хліба, який ви купуєте, — сміливо вимагайте у продавця документ, що засвідчує якість товару. Відтак можна вже самому визначити, чи, бува, не вийшов термін давності у паляниці. Як правило, для хліба з пшеничного борошна термін зберігання становить 24 години, а житнього — 36.

      Неякісні вироби з борошна виявляють не тільки у хлібі. Інспектори облуправління кажуть, що на це хибують і виробники макаронів, борошна та круп. Із перевірених 115,9 тонни продуктів понад 14 відсотків — неякісних, у тому числі понад 11 відсотків — через відсутність супровідних документів щодо якості та безпеки, 8 — через відсутність інформації про товар, 1,6 — через вичерпаний термін придатності. Гірша ситуація з кондитерськими виробами. З перевірених 7,5 тонни, майже половина (48,6 відсотка) виявилася негодящою для споживання.

Сусіди хліба. Хто вони?

      З настанням тепла найактивнішою є виїзна торгівлею. Це ятки, причепи до автомобілів, кіоски, а то й просто бабці-тіточки, які продають найрізноманітніший крам.

      Ось відома картина: купуємо буханець хліба, запихаємо його у кращому випадку в пакет і біжимо далі, думаючи, що завдання дружини чи мами виконано. Натомість усі продукти, а хліб особливо, повиннi мати супровідні документи й посвідчення про якість. Ба  навіть перевозити хлібобулочні вироби має відповідно паспортизований автотранспорт.

      Як розповів Мирослав Гуцул, інспектор Львівської обласної санепідстанції, правила роздрібної торгівлі на вулиці передбачають продаж хліба тільки в упакованому вигляді. В інших випадках створюється сприятливе середовище для виникнення і розвитку картопляної палички, яка може викликати захворювання у людей.

      Скажімо, під час перевірок на предмет дотримання вимог санітарного законодавства у процесі виготовлення хлібної продукції і її транспортування  в торговельну мережу, за останній квартал виявлено 148 порушень саме у роздрібній торгівлі і на ринках. З них у ста випадках це стосується зберігання та реалізації хлібної продукції. Вона мусить були у спеціально відведених місцях, а не навалом у ящиках.

      Зафіксовано також чимало порушень товарного сусідства при зберіганні та відпуску хлібної продукції. У багатьох випадках виявлені факти порушень продавцями правил особистої гігієни. Нам завжди приємно бачити охайного продавця. Та інколи дехто з них бере тією ж рукою без рукавичок і оселедець, і гроші, i хліб.

Хто вони, порушники?

      Порушують санітарні вимоги також і транспортники, експедитори, інший персонал, який займається, наприклад, доставкою хліба у роздрібну торгівлю. Маю на увазі брудні автомобільні салони, де тимчасово зберігається хліб, відсутність спеціального одягу, а то й рукавиць у рознощиків хлібобулочних виробів. Буває й інше. Впала хлібина на землю, а її швидко піднімають і... знову на прилавок.

      Це ті порушення, які можна побачити неозброєним оком. Але насправді якість хліба формується ще у цехах, при його випічці. Працівники санепідстанції при перевірці хлібопекарських підприємств виявили порушення на 15 об’єктах. Наприклад, належний лабораторний контроль за якістю випущеної продукції був відсутній при перевірці на Рава-Руському хлібозаводі, не дотримувалися санітарно-гігієнічного режиму і на приватному підприємстві «Куликівська хлібопекарня».

      Також  порушення вимог санітарного законодавства було виявлено у хлібопекарському цеху ПП «Золоте зернятко» та борошняному цеху ТзОВ «Пек-Пол» (Дрогобич). А ТзОВ «Уличнянка» (село Уличне Дрогобицького району) відпускало в торговельну мережу продукцію без супровідних документів. Вимоги санітарного законодавства порушували і у хлібоперкані ТзОВ «Агроторг» (Стрийський район), ПП «Журавлик» (смт  Нижанковичі Старо-Самбірського району).

      Недарма кажуть: «Не вмієш пекти хліба — будеш пекти раки». Іншими словами, хто не дотримується технологій випікання хліба — той зазнає збитків. Тому споживачам фахівці радять купувати тільки якісний, добре випечений і упакований продукт — бажано у магазинах фірмової торгівлі.