У літню спеку ніхто не застрахований від отруєнь, навіть якщо йдеться про звичайну воду. А тривале споживання неякісної води призводить до стійкого зростання захворюваності населення. Так стверджують не тільки медики, а й фахівці Держспоживстандарту України. Вони систематично проводять перевірки якості та безпеки споживання напоїв і питної води. За результатами цьогорічних досліджень, незадовільну якість мінеральної води та безалкогольних напоїв виявлено майже в усіх областях. Зокрема, у Київській області цей показник сягає 96 відсотків від перевіреної кількості пляшок, у Кіровоградській — 87, у Донецькій — більше 70 відсотків. Загалом протягом липня 2005 року територіальні управління у справах захисту прав споживачів перевірили у торговельнiй мережi більше 90 тисяч декалітрів мінеральної води та безалкогольних напоїв. У результаті виявлено порушень на суму сто тисяч гривень. В основному реалізація питної продукції заборонялася через відсутність необхідної документації щодо якості та безпеки продукції, вичерпаний термін зберігання, відсутність інформації про товар і невідповідне маркірування.
«Бізнес води дорівнює бізнесу алкоголю», — стверджує генеральний директор державного підприємства «Укрметртестстандарт» Михайло Мухаровський. Там, де крутяться гроші, мало кого цікавить здоров'я людини.
Щодо питної води, яку постачають населенню комунальники, то тут ситуація є значно гіршою. Бо якщо мінеральну воду п'ємо нехай раз на день, то водою з-під крана користуємося повсякчас. За словами заступника голови Держспоживстандарту Івана Саєвича, в результаті перевірок iз 21 мільйона кубометрів води було забраковано більш як 2 мільйони кубометрів. За наслідками аналізів, вода не відповідала вимогам за показниками жорсткості, вмісту заліза, сульфатів та хлоридів, залишків вільного та зв'язаного хлору, а також за кількістю бактерій кишкової групи.
Держстандарт України дав чергове пояснення щодо скандалу з мінеральною водою «Боржомі», що постачається з Грузії. Усі крапки над «і» спробував розставити Іван Саєвич. За даними Держмитслужби, воду доставляли з Грузії протягом січня—квітня. Фальсифікату води не було виявлено під час лабораторних досліджень. Її вилучали з реалізації лише через неякісність, відсутність потрібної документації, а також через невідповідність до вимог хіміко-фізичних показників та умов зберігання. Партії товару з такими порушенями було виявлено лише в Києві та Дніпропетровську. Натомість грузинська митниця стверджує, що «Боржомі» протягом зазначених трьох місяців в Україну не постачали. Отже, виникає запитання: звідки ж таки завозили воду?
Того ж дня відбулася зустріч представників Держспоживстандарту України з представниками Міністерства аграрної політики Грузії.