Крізь призму грошей

      Багата історія та зручне географічне розташування Кам'янця-Подільського зумовили в різні часи бурхливий його розвиток і пожвавлені торговельні контакти з багатьма державами. 1374 року місто отримало Магдебурзьке право, за яким уся влада перейшла до магістрату. До функцій останнього входило, крім іншого, управління фінансовими справами, надання дозволу на торгівлю, контроль за мірами ваги тощо. Звісно, визначальну роль у різнопланових взаєминах з навколишнім світом відігравав грошовий обіг.

      Саме це можна простежити за експозицією «Історія грошей», яка представлена в залах відреставрованої міської Ратуші. Слід зауважити, що перша серйозна спроба створити збiрку старожитностей належала далекого вже 1890 року відомому історику Юхиму Сіщинському. Разом з однодумцями він зібрав тоді досить багатий і цікавий матеріал. Ідея, втім, не знайшла потужного розвитку з огляду на буремні події непростого ХХ століття. Відродити і дати поштовх справі своїх попередників узялися співробітники Державного історичного музею-заповідника, котрі знайшли підтримку в небайдужих земляків. База ж для реалізації сміливого задуму в кам'янчан достатньо солідна, адже в тамтешніх запасниках зберігається близько 25 тисяч зразків грошово-матеріальних експонатів.

      У музеї, звісно, вдалося виставити лише дещицю цих безцінних раритетів, зокрема, 3 тисячі монет та 2 тисячі паперових грошей і документів. До речі, облаштували колекцію в дуже оригінальний спосіб: експонати розкладені на овальних полицях, що розміщені у вітринах, які мають форму вертикального паралелепіпеда і розташовані на кам'яних підставках. Це вже постаралися місцеві майстри народної творчості.

      Ледь не кожен експонат притягує увагу відвідувача, викликає непідробний інтерес. Наприклад, подільські полугрошики, які запустили в обіг ще засновники древнього Кам'янця литовські князі Коріатовичі. Науковці стверджують, що у світі їх залишилося лише чотири екземпляри. До такої ж унікальної нумізматичної рідкості належить і грецький зошит із зображенням воїна на колісниці. Цій монеті більше 2600 років. А ось — півторарубльовик Російської імперії. На ньому викарбувані барельєфи царської родини, зокрема й самого самодержавця. Монета винятково сувенірна, вручали її дуже поважним гостям російського двору або ж «особам, наближеним до імператора».

      У вітринах експонують монети Римської імперії та міст-колоній Північного Причорномор'я. Водночас подають матеріали про рівень розвитку країн на той період. Подихом сивої давнини віє від монет і паперових грошей різних держав XIV—XIX століть, а це — півтораки, шостаки, арти, талери, дирхами...

      Перша світова війна і революція 1917 року знищили грошову систему Російської імперії, куди входила і більша частина України. Власні гроші почало клепати чи не кожне місто. 1919 року Кам'янець-Подільський був тимчасово столицею УНР і випускав грошові знаки Директорії — гривні, карбованці, які також представлені в музеї. Чільне місце в експозиції займають монети, у тому числі ювілейні, та гроші незалежної Української держави.