Архітектори як «шоста колона»

04.08.2005

      Трохи більше місяця тому Президент підписав Указ «Про міністерство будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України». Згідно з цим документом, два державних комітети мають бути реорганізовані в одне. Таке об'єднання викликає, м'яко кажучи, незадоволення у Держбуду. Багато емоцій та розмов щодо цього пролунало на розширеному засіданні його колегії під час обговорення роботи будівельного комплексу в першому півріччі.

 

      Цей Держкомітет працює під прицілом громадськості. Людей просто цікавить, яким буде розміщення нових об'єктів у районах міської забудови на озеленених територіях та в історичних куточках столиці. Як приклад можна пригадати громадське незадоволення, викликане намаганням губернатора Львова Любомира Буняка відбудувати замок князя Данила Галицького — від цієї споруди залишилися лише мури, які є історичною пам'яткою. Ще одна проблема — самочинне будівництво, яке набуло масового характеру. Тобто будівництво, яке здійснюється без оформлення права користуватися земельною ділянкою та без затвердженого проекту будівництва.

      Стан національних пам'яток є катастрофічним: від 50 до 70 відсотків цих об'єктів у окремих регіонах перебуває у незадовільному стані, а понад двісті пам'яток національного значення — це аварійні споруди. Потрібно щонайменше 600 мільйонів гривень, але де взяти кошти — невідомо. Утім, як стверджує перший заступник голови Держбуду Анатолій Беркута, не повинно такого бути, що ми, як собака на сіні, говоримо: «Пам'ятка національного значення не підлягає приватизації», і нічого не робимо, аж поки вона не завалиться.

      Щоб змінити роботу Держбуду на краще, потрібно вдосконалити техніку проведення експертиз. У зв'язку з цим Анатолій Беркута пригадав прорахунки колишнього головного архітектора Києва Сергія Бабушкіна. Критика стосувалася резонансної новобудови поблизу Маріїнського палацу та наміру спорудити офіс на Стадіонній площі.

      У галузі будівництва, за словами президента корпорації «Укрбуд» Юрія Пелиха, намітився спад. У першому півріччі архітектурно-планувальних завдань для проектів будівництва було значно менше. Заборгованість із зарплати, яка сягає 1 мільйон 600 тисяч гривень, нестача професійних кадрів, відсутність керманича Держбуду, застаріле технічне забезпечення та неефективна законодавча база — цей комплекс проблем досі не дозволяє працювати за європейськими стандартами.

      Багато що залишається незрозумілим у реформуванні міністерства. Накладаються одне на одне безлад у комунальному господарстві та у будівництві. Існує невизначеність щодо того, хто очолить реорганізоване міністерство. Перший віце-прем'єр-міністр України Анатолій Кінах, за його словами, розглядає дві кандидатури. Це — перший заступник голови Держбуду Анатолій Беркута і голова Держжитлокомунгоспу Олексій Кучеренко. Характеризуючи обох претендентів, Анатолій Кінах жодному не може віддати перевагу, позаяк кожен з них — «підготовлена людина» та «людина з великим досвідом роботи». У підсумку перший віце-прем'єр зауважив: «Шукатимемо людину-професіонала».

      Зважаючи на все це, можна тільки собі уявити, що буде, коли віз потягнуть Лебідь, Рак і Щука. Мабуть, тому заслуговують на увагу слова першого заступника міського голови Харкова Володимира Бабаєва про те, що у разі об'єднання раніше автономних відомств, про які йдеться, можуть відбутися акції протесту архітекторів.