Сирне озеро

04.08.2005

      Як ви думаєте, що може шукати на дні озера шанований канадський підприємець? Не загублений перстень або ключ, не скарби, камінці, молюсків, рибу, врешті-решт, чи водорості всілякі. Люк Буавен, власник невеличкої сироварні в Квебеку, хоче дістати з-під води... 800 кілограмів унікального сиру чедер. Ні, старий не збожеволів, не біситься з жиру і не втік із дурдому. Найцікавіше, що сир дійсно лежить на дні водойми — причому сам канадець його туди й кинув із досить логічних, як на нього, міркувань. Просто кілька років тому до пана Буавена прийшов місцевий рибалка і розповів, що знайшов на дні озера шматочок сиру, скуштував його і зрозумів, що в житті не їв нічого смачнішого. 

      Зацікавившись розповіддю старого, сировари провели невеличке дослідження і з'ясували, що значна глибина ідеально підходить для зберігання їхнього продукту. Тож канадcькі мудрагелі, не думаючи довго, кинули на дно того самого ставка, на глибину 40 метрів, 10 бочок із сиром чедер.

      Кинути кинули, а от дістати ніяк. Тепер власник сирного скарбу медитує під озером і щодня вислуховує від водолазів одну й ту саму історію: шукали, шукали, проте нічого не знайшли.  Пан Буавен, щоправда, не втрачає надії скуштувати коли-небудь свого «молочного морепродукту», але хтозна, може, в озері вже й немає нічого... Тим часом місцевий санепіднагляд виступає проти того, щоб сир, який так довго лежав серед водоростей та мулу, потрапив до магазинів — мовляв, гарантувати якість такого продукту не візьметься ніхто.

      Ех, і чому такі історії трапляються в далекому Квебеку, а не на щедрій українській землі? Ми б із задоволенням знайшли в такому «сирному» озері «шаровий» делікатес.