Разом нас багато. Дону Кінгу нас не подолати?

Парадокси «рейтинготворення»

      Колись славнозвісний Дон Кінг сказав: «Коли ми тільки починали, усі ці рейтинги базувалися на брехні. А тепер секретів у боксерському бізнесі не залишилося — ти повинен бути чесним, і це мене бентежить». Відверто кажучи, спекотний липень 2005-го не раз довів, що до чесності у професійному боксі ще дуже далеко. І махінації рейтингами сьогодні просто подають під красивими юридичними формулюваннями. Скажімо, офіційний представник IBF Лінда Торрес заявила, що Володимир Кличко піднявся у професійних рейтингах... випадково, після того як претенденти з вищих позицій «випали» з рейтинг-листів. Суд також визнав, що умисного втручання в рейтинги не було, а Кличко-молодший втратив шанс на титульний бій після того, як провів у квітні поєдинок із боксером не «з рейтингу», тоді як Деварріл Уїльямсон переміг 15-го номера Дерріка Джеферсона. А те, що українець опинився нижче від Уїльямсона, якого він бив, у IBF дивним не вважають.

      Залишилися питання і щодо рішення WBC про обов'язковий поєдинок Віталія Кличка з переможцем бою претендентів Хасім Рахман — Монті Баррет, який відбудеться 13 серпня. Віталій із цим погодився як «законослухняний чемпіон», хоча варто нагадати, що саме він має право вибору суперника на той час, поки «челенджери» з'ясовують стосунки між собою.

Один рік — один бій?

      Взагалі у Кличка-старшого — найсильнішого у світі боксера-професіонала — вийшов не надто насичений рік, підсумки якого фактично доведеться підбивати за результатом одного бою у жовтні-листопаді. Тому, коли оглядачі професіонального боксу твердять про кризу в суперважкому дивізіоні, то є близькими до істини. Принаймні якщо раніше нормою було три, а то й чотири титульні поєдинки на рік, то зараз чемпіон може не вийти в ринг і двічі. І справа не лише в тому, що Віталію — раднику Президента Ющенка, скажімо, знадобилася операція з хірургічним втручанням. Головне, що аналітиків не переконують «масштаби» «суперважких» чемпіонів у інших версіях, крім WBC, — Джона Руїза, Леймона Брустера та Кріса Бірда.

      Ситуацію з такою «непереконливістю» можна пов'язувати з двома причинами. Перша — реальними лідерами після відходу Леннокса Льюїса є саме брати Клички, а друга — найвпливовішим промоутером залишається Дон Кінг, якому українці не належать. Тому й виникають різноманітні затримки. Просто американський «король» чекає завершення кар'єри Кличків.

      Цікаво, що вже згаданий Бірд не виходив у ринг ще з листопада минулого року. IBF вирішила, що Кріс — підопічний Кінга — зустрінеться з переможцем бою 24 вересня між нігерійським боксером Семюелем Пітером і екс-чемпіоном WBO Володимиром Кличком. Це перший серйозний вибір промоутерської компанії К2, яку створили брати Клички, адже африканця, якого називають «Нігерійський жах», ще нікому не вдавалося перемогти, а за міцністю голови і ударів, як кажуть, йому сьогодні немає рівних. Однозначно, що Пітер складніший суперник, ніж Бірд, котрого Клички вже били, тому все це нагадує сценарій Дона Кінга з метою затримати пояс у Бірда якомога довше.

Росіяни «валують»?

      У WBA ж відродилася надія, що з трону цієї організації нарешті щезне занудний, як грецький футбол на Євро-2004, Джон Руїз. Американець уже двічі програвав, але залишається на чільному місці. Спочатку Рой Джонс побив Руїза, але повернувся у свою напівважку категорію, а згодом Джеймса Туні після перемоги над Руїзом зловили на допінгу. Тепер, коли рейтинг очолив росіянин Микола Валуєв зі своїми неперевершеними у профі-боксі баскетбольними габаритами, ера найбільш непопулярного чемпіона може завершитися. Утім і тут ми знайшли підтвердження «непрозорості» політики боксерських організацій, адже Валуєва WBA несподівано перевела на друге місце (перше — вакантне?), що зобов'язує гіганта провести ще один поєдинок за «претендентство».

      Про «російський чинник» можна розповісти ще трохи цікавого. Наші улюблені брати Клички дуже тепло ставляться до уболівальників із Росії — просто як до своїх співвітчизників. Не завада цьому навіть той факт, що днями, коли Віталій і Володя приїздили до Москви, аби взяти участь у зйомках реклами дорогого авто, фанатки атакували їх ще в аеропорту і... поцупили із сумки помаранчеві боксерські труси.

            Тим часом у боксі росіяни ставляться до українців ще  гiрше, ніж, скажімо, у футболі. Як приклад — бій 9 липня Андрія Котельника проти Джуніора Уїттера за титул чемпіона Європи EBU. Судді в Ноттінгемі віддали перевагу британцеві — 115:114, 115:114 і 117:111. «Просто смішні» цифри третього рефері тренер Андрія Міхаель Тімм назвав «маразмом», а суддя ж — із Росії. Очевидно, симпатії до «братів-слов’ян» сусідський арбітр обміняв на смачний англійський ель.

      А справедливість таки перемогла: розглянувши апеляцію Котельника, комісія Європейського боксерського союзу анулювала результат бою з Уїттером. Відтак Котельнику повернули титул претендента на звання чемпіона Європи. Швидше за все, на нього чекає повторна зустріч iз британцем, який є діючим чемпіоном EBU.

І знову гер Коль

      До речі, якщо вже ми пригадали боксера зі «стайні» німецького «Юніверсуму» — Котельника, то варто згадати, що липень приніс розчарування і Сергієві Дзиндзируку. Добре нам відомий Клаус-Пітер Коль зараз просто втікає від українського боксера, якому вже рік обіцяє титульний поєдинок. Варто було лише Сергію приїхати в Німеччину, як господар штаб-квартири «Юніверсум» зник у невідомому напрямку. І це при тому, що Дзиндзирук — перший номер WBO у першій середній вазі й основний кандидат на зустріч із Деніелем Сантосом Пеньєю, який уже давно не мав такого реального опонента.

      Єдина «світла сторінка» липня — перемога Віталія Ципка в бою за титул чемпіона Європи — теж має негативний момент. Незважаючи на те, що вже 6 серпня Джефф Лейсі відстоюватиме титул світового чемпіона IBF і IBO у другій середній вазі проти третього номера Робена Рейда, ніхто не впевнений, що претендентом на бій з американцем стане саме Ципко. Адже Віталія зобов'язали ще відстоювати свій континентальний титул.

А було б «разом нас багато»...

      Як бачимо, українцям, попри перевагу в багатьох спортивних якостях, дуже важко грати за правилами професіонального боксу. Тим, хто відмовився від «панщини» Кінга, доводиться рахуватися з норовом промоутера, який фактично зневажає рейтингові правила. Тому «УМ» може ще раз повторити пропозицію, висловлену в редакції під час зустрічі з Віталієм Кличком: слід зібрати під прапори промоутерської компанії К2 усіх співвітчизників-професіоналів, і тоді, коли українців стане «разом багато», можна спробувати диктувати свої вимоги. Звичайно, це залежить від того, як швидко Клички здійснять свою мрію — розділять усі існуючі пояси чемпіонів світу між собою. З таким авторитетом і на Кінга замахнутися можна.

РЕЙТИНГИ

Позиції українців у світових перших десятках

Володимир Сидоренко (до 53,524 кг) — чемпіон WBA, 7-й номер рейтингу IBO

Андрій Котельник (до 63,503 кг) — 5-й номер рейтингу WBA

Сергій Дзиндзирук (до 69,853 кг) —

1-й номер рейтингу WBО, 5-й номер рейтингу WBС, 8-й номер рейтингу WBA

Віталій Ципко (до 76,204 кг) — 4-й номер рейтингу WBО, 5-й номер рейтингу WBA, 9-й номер рейтингу WBC

Олексій Трофимов (79,379 кг) — 4-й номер рейтингу WBО

Олександр Гуров (до 90,719 кг) — 5-й номер рейтингу WBC, 9-й номер рейтингу WBA, 6-й номер рейтингу IBO

Олександр Дмитренко (суперважка категорія) — 10-й номер рейтингу WBО

Володимир Кличко (суперважка категорія) — 2-й номер рейтингу WBО, 4-й номер рейтингу IBF, 5-й номер рейтингу IBO, 10-й номер рейтингу WBC

Віталій Кличко (суперважка категорія) — чемпіон WBC, 2-й номер рейтингу IBO