Скандал iз Євою Нейман, «Бiлою рiкою» i худрадою

      Останнім часом в Україні стало модно звинувачувати. У кілерстві, зрадництві, продажності etc. В останньому скандалі (місце баталій — Одеська кіностудія) пролунало нове смачне слово — «шовінізм». Шовіністкою обізвали українську режисерку  Єву Нейман її ж колеги. Причиною, за великим рахунком, стала банальна заздрість: Міністерство культури і туризму схвалило сценарій до нового фільму «Біла ріка» Єви Нейман і взялося частково фінансувати цей проект. Як тільки новина докотилася до Одеси (а це сталося 21 липня), худрада Одеської кіностудії «на знак протесту» саморозпустилася. А десять режисерів, драматургів та організаторів кіновиробництва, які входили в цю раду, оголосили про складання своїх повноважень. Ці повноваження зводилися до того, щоб переглядати відзнятий матеріал і висловлювати свою думку з цього приводу, повідомили «УМ» у приймальні Одеської кіностудії. Відбирати сценарії фільмів і надсилати їх до Мінкульттуризму худрада не мала повноважень. Цим займається директор кіностудії — Ольга Неверко. Проте худрадівці взяли ініціативу в свої руки. Зі швидкістю світла зліпили відкритого листа Юлії Тимошенко та Оксані Білозір, у якому зазначалося, що Єва Нейман — «іноземний режисер-початківець», у її фільмі «Україна постає дикунською країною», і такий викидень фінансуватиметься «за кошти платників податків»! Єві довелося надсилати в Мінкульттуризму копію паспорта, де підтверджується її українське громадянство. Про це повідомила «УМ» начальник Управління з питань програм державного замовлення Галина Подорожнікова. Єві довелося звітувати про те, що народилася в 1974 році в Запоріжжі, але в 1993 році переїхала до Німеччини, сьогодні навчається в Берлінській академії кіно і телебачення. Що фільм знімає за сценарієм одесита Сергія Четверткова, на основі оповідань «Старушки» і «Разговор», які написав Фрідріх Горенштейн (сценарист  культових фільмів «Солярис» Андрія Тарковського та  «Раба кохання» Нікіти Міхалкова).Єва Нейман  — автор короткометражок  «Замри і відімри» (була представлена в конкурсній програмі «Молодості»), «Рай» та «Побачити море». Також вона зняла два документальних фільми: «Шляхи господні» та «Все по-старому». Останній показували на Роттердамському фестивалі, а на І Міжнародному фестивалі документального кіно  «Контакт» фільм отримав диплом. Українці «Все по-старому» востаннє бачили на Днях документального кіно в Києві («УМ» писала про це). Фільм про стареньку одеситку благородного єврейського пошибу, яка відходить у небуття, був зроблений настільки тонко, що не один глядач плакав.

      Заяви художньої ради Одеської кіностудії, стверджує Галина Подорожнікова, з'явилися тому, що більшість із членів цієї ради подавали свої сценарії на розгляд Мінкульттуризму, і жоден не пройшов. (У Мінкульттуризму сценарії розглядає Рада з питань кінематографії, прізвища говорять самі за себе — Лариса Брюховецька, Сергій Тримбач, Ірина Зубавіна etc.)

      Єва Нейман сьогодні тримається якнайдалі від вилитого на неї бруду. За даними Мінкульттуризму, сьогодні Єва в Москві проводить переговори з Лією Ахеджаковою. Відома артистка, імовірно, зніматиметься в «Білій ріці». Зйомки почнуться у вересні з Одеси, кілька сцен знімуть у Бердичеві та Вінниці. Оператором у кіногрупі буде випускник ВДІКу, учень знаменитого Павла Лєбєшева Олексій Убийвовк (операторська робота у фільмі Олексія Германа-молодшого «Дурники»). Художником із костюмів у фільмі стане одесит Руслан Хвостов (премія «Ніка» за  найкращу роботу художника з костюмів  за «Чеховські мотиви» Кіри Муратової).  До речі, фінансуватиметься стрічка не тільки з кишені платників податків. Одеській кіностудії на проекти в 2005 році, як повідомляє її директор, було виділено майже 6, 5 мільйонів гривень, а на «Білу ріку» піде трохи більше 2 мільйонів. Основну ж частину коштів забезпечить Фонд Міжнародного кінофестивалю в Роттердамі ім. Губерта Балса, а також Німецька академiя телебачення і кіно в Берліні, де вчиться Єва Нейман.

      Ситуація, що склалася на Одеській кіностудії, є більш ніж показовою. І досі до багатьох установ, Міністерства культури і туризму, Одеської кіностудії, та навіть «України молодої» телефонують і ходять «борці за справедливість», які пахнуть нафталіном, а в портфелі мають чергову кляузу, складену  в кращих традиціях радянських часів. Ці люди звикли махати шароварами перед очима преси і високопосадовців. Тому що на більше вони не здатні. Мабуть, показовим у ситуації, що склалася, є реакція Міністерства культури і туризму та Одеської кіностудії. Оксана Білозір просто зігнорувала заяву підписантів. Директор Одеської кіностудії Ольга Неверко перед тим, як поїхати у відрядження до Ялти, сказала, що бути чи не бути в художній раді — особиста справа кожного. Чим угамувала пристрасті навколо «Білої ріки» і поставила на цьому питанні жирну крапку.