І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
(Василя ГРИБА.)
Житомирська область планує зібрати 800—850 тисяч тонн зерна, в тому числі 310 тисяч тонн пшениці. Про це на засіданні Житомирського прес-клубу реформ повідомили заступник голови облдержадміністрації Роман Будник та інші чиновники, якi працюють на цій ниві. Однак деякі моменти змушують поставитися до наведених цифр із певною часткою скепсису.
Адже вкрай зношена зернозбиральна техніка готова до збору врожаю-2005 на 80%. Щоправда, дефіцит комбайнів планується покривати за рахунок приватного сектору та комунального підприємства «Тетерів-Агро».
Доволі складним для аграріїв Житомирщини є питання забезпеченості пальним, на яке нині дуже високі ціни. Сьогодні потреби сільгосппідприємств області задоволені лише на 40%. Цього запасу вистачить на два місяцi. Розраховувати на «пільгове» пальне не доводиться — його місцевій владі залучити не вдалося. До речі, в області планують впроваджувати програму «Біодизель», яка передбачає переробку технічної культури — ріпаку — на екологічне і більш дешеве паливо. За два роки посіви ріпаку мають довести до 20 тисяч гектарів. Це — в перспективі.
Закуповувати зерно цьогоріч Міністерство аграрної політики планує за нижчими, ніж минулого року, цінами: пшениця 3 класу коштуватиме 690 гривень за тонну проти 800 гривень у 2004-му.
Як стало відомо, державна «рознарядка» на придбання зернових Житомирщини вже надійшла — більше 45 тисяч тонн мають купити спиртові заводи, 39 тис. тонн — хлібозаводи тощо. Хоча варто зауважити, що з минулого року в засіках області лежить 105 тонн пшениці, більше половини якої можна було б продати. Втім біда — немає покупця, який би дав вигідну ціну.
У липні 2005 року на українських біржах законтрактовано на експорт 124,44 тисячі тонн пшениці, повідомляє Союз аграрних бірж України. Найбільший попит експортерів на пшеницю 4 класу — 67,06 тисячi тонн і 5-го — 35,03 тисячі. Зерна 6 класу законтрактовано 8,86 тисячі тонн, продовольчого — 7 тисячi, а некласифікованого — 6,5 тисячi тонн.
Середні ціни на пшеницю за контрактами склалися такі (без ПДВ): 3 клас — 677 гривень за тонну (FOB), 4 клас — 535 гривень за тонну (CPT), 5 клас — 521 гривень за тонну (CPT), 6 клас — 505 гривень за тонну (CPT), некласифікована — 544 гривень за тонну.
Також законтрактовано 23,75 тисячі тонн ячменю 3-го класу за середньою ціною 549 гривень за тонну на умовах СРТ і 13,28 тисячi тонн жита (середня ціна 2-го класу становить 485 гривень за тонну, 3-го класу — 352 гривень за тонну).
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>