Яна Клочкова заздалегідь не планувала їхати на чемпіонат світу в Монреаль, хоча вже тривалий час відпочиває поруч — у США, і місяць тренується там само. На думку багаторазової олімпійської чемпіонки, до таких змагань треба підходити у всеозброєнні, а вона ще не готова, тож осоромитися на радість «доброзичливцям» не хоче.
Визнаємо, що наша «Золота рибка» наче у воду дивилася, вирішуючи пропустити світову першість-2005. Адже, скажімо, на улюбленій дистанції Яни — 200-метрівці комплексом — 16-річна американка Катя Гофф побила світовий рекорд.
У Канаді результати взагалі «злетіли» до таких висот, що українці залишилися осторонь цього буму швидкості на воді. Хоча в складі нашої збірної вистачало визнаних лідерів. Проте, скажімо, той же Ігор Червинський свого часу виграв ЧС-2003 із результатом, який зараз потрібен лише для того, щоб вийти у фінал.
Тому дві «бронзи» в батерфляї стали для нас максимумом, який можливий у ситуації об’єктивного відставання від прогресу. На п'єдестал пошани зійшли «50-метровий» Сергій Бреус, про успіх якого «УМ» уже повідомляла, та Андрій Сердинов. Під завісу змагань він плив стометрівку і виборов третє місце з часом 52,08 сек. А «золото» тут, до речі, взяв американець Ієн Крокер із рекордом світу — 50,40. Другим приплив ще один уславлений представник США Майкл Фелпс (51,65).
Решта ж наших — і перспективні, й досвідчені — часто навіть не потрапляли до півфінальних запливів. Тренер збірної Іван Сивак, зокрема, вважає, що Олег Лісогор припустився тактичної помилки, коли хотів кваліфікуватися на 50-метрівці «вчорашнім темпом». У підсумку 28,18 сек. залишили його без півфіналу. «Комплексні» причини провалу українців на монреальській воді ми дізнаємося вже після повернення наших плавців. А до того чи варто перераховувати місця у другому та третьому десятках?