Якщо когось приголомшує, скажімо, млява (та що там млява — відверто ніяка!) реакція українців на події довкола Тузли, то, скажемо відверто, дивуватись нічому. Сприймати все довкола з байдужістю равлика, зацікавленого винятково у власній мушлі, — ця звичка в нас виробилася завдяки довгому та наполегливому тренуванню. От хоча б справа Гонгадзе — чим не хрестоматійний приклад? Так, спочатку країна трохи пообурювалася (особливо коли факт зникнення Георгія екстраполювали на мельниченківські плівки), дозволила собі навіть трохи наметового містечка, а згодом — трохи 9 березня...
Але з плином часу трагедія перетворилася на заїжджену платівку. Ні, ми й сьогодні згадуємо про Георгія, «не забуває» про нього i Генеральна прокуратура.
Отак і живемо, втоплюючись у версіях та у «перевертнях» (серед яких «перевертні-2» полювали за членами слідчої групи Генпрокуратури, «перевертні-1» стежили за журналістами, а журналісти просили допомоги у Генпрокуратури...). Змія, яка кусає себе за хвіст, звиваючись у власних кільцях замість жити нормальним зміїним життям, — чим не емблема для потуг силових відомств щось урешті-решт дорозслідувати?
Як відомо, минулого тижня заступник Генпрокурора Віктор Шокін повідомив про викриття такого собі Олексія Пукача, екс-начальника Управління кримінального розшуку при МВС України. Пукач мав начебто відношення до «перевертнів-1», але чи є він дотичним і до злочину проти Гонгадзе, Шокін не уточнював.
А знаєте, який термін відвів силовикам Президент України на те, аби ті остаточно перерахували чи то пак вирахували усіх «перевертнів»? Думаєте — рік, що лишився до наступних президентських виборів? Або шість місяців, які свого часу просив Святослав Піскун для завершення розслідування справи Гонгадзе? Нічого подібного. Три дні! І ні хвилиною довше... «Президент України Леонід Кучма доручив міністрові внутрішніх справ і голові Служби безпеки в триденний термін провести розслідування за фактами оприлюдненої Генеральною прокуратурою інформації про те, що в Києві й області орудує «банда перевертнів», у яку входять чинні працівники міліції», — так звучить офіційне повідомлення від прес-служби Кучми.
Доручити Кучма доручив, але тут виявився доволі інтригуючий момент. Не бажає, зокрема, СБУ підігравати версіям, народженим на Різницькій. «Служба безпеки України не володіє даними про існування і діяльність ще однієї «банди перевертнів», — заявляє СБУ. І додає, що «не одержувала жодної інформації і доручень про проведення відповідних оперативно-розшукових заходів щодо цього від Генпрокуратури». А ще спецслужбі «нічого не відомо про замахи на співробітників слідчої групи Генпрокуратури». І — вже на десерт! — «Служба безпеки України вважає некоректними висловлення деяких високопосадових осіб Генеральної прокуратури з приводу незадовільної роботи правоохоронних органів країни, оскільки ці заяви мають загальний характер і не містять конкретних фактів. СБУ зазначає, що в такому контексті ці висловлення громадськість може сприймати і як критику на адресу Служби безпеки — одного з державних правоохоронних органів спеціального призначення».
Після сказаного тільки наївний міг очікувати, що керівник СБУ прийме запрошення Генпрокурора Піскуна відвідати розширене засідання колегії Генпрокуратури, проведення якої планувалося наприкінці минулого тижня. «Голова Служби безпеки України Ігор Смешко не вважає себе зобов'язаним особисто бути присутнім на розширеному засіданні Генеральної прокуратури», — заявили у прес-службі СБУ. «Йому (Смешку. — Авт.) є чим займатися за дорученням його безпосереднього начальника — Президента України», — сказала речниця Смешка Марина Остапенко. Мовляв, що дозволено Юпітеру (читай: Кучмі), те не дозволено бику, як говорять у Греції та на Володимирській.
Як повідомляла «УМ», на згадане засідання запрошували також міністра МВС Миколу Білоконя та голову координаційного комітету боротьби з корупцiєю і оргзлочинністю при Президентові України Ольгу Колінько. Остання відома взятою на себе функцією викривати корупційні зв'язки Святослава Піскуна та членів його родини. Не впевнена, чи варто шкодувати про «неявку» до Генпрокурора Ігоря Смешка, але «ігнор» з боку Колінько насправді розчаровує. Чому б, зрештою, «антикорупційній» леді не конкретизувати свої закиди на адресу Піскуна — споживачі новин після відповідної «розкрутки» на телебаченні теми «Піскун—Колінько» очікували, що Ольга Михайлівна скористається з нагоди викласти «наболіле» просто в очі Святославу Михайловичу. Так ні, перша спроба не вдалася. Чекаймо на другу. Адже Піскун «прийняв рішення перенести засідання колегії для того, щоб у ній могли взяти участь згадані особи», — повідомили у його прес-службі.
