Чужим поміж своїх

29.10.2003
Чужим поміж своїх

За пiдтримку Ющенка можна поплатитися посадою...

      Спершу заспокою апологетів режиму Кучми: знаю, знаю, що обов'язки ректора ЗДУ виконує інша людина — колишній начальник управління екології і природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації Валерій Савін. Однак патріотично налаштовані запоріжці певні, що це тимчасово (і випадково!), відтак прогнозують повернення порядного і компетентного професора Толока у крісло ректора. А «турнули» його з цього крісла, вважають незалежні політологи, керуючись не законом і здоровим глуздом, а політичною волею Банкової. Там не приховували свого невдоволення тією, приміром, обставиною, що пан В'ячеслав Толок «відважився»  свого часу надати актову залу ЗДУ для зустрічі виборців з Віктором Ющенком. Відбув лідер «Нашої України» — одна за одною почали «наїжджати» на вуз комісії фіскальних органів. Нічого не «нарили» — влада скористалася іншою оказією, аби поквитатися з опальним Толоком. Коли навесні закінчився термін контракту ректора, Міносвіти відмовилося його пролонгувати до бодай нових виборів керівника державного вузу: 27 березня 2003 року виконувачем обов'язків було призначено «слухнянішого» пана Савіна. Пересаджуючи начальника облуправління на освітянську ниву, представники Міносвіти у березні запевняли: за місяць (максимум два) буде оголошено конкурс на заміщення вакантної посади, і колектив ЗДУ сам обере достойника.

      Перебіг подальших подій засвідчив, що обіцянкам чиновника з «кучмівської обойми» повіриш — у дурні пошиєшся!.. За півроку «кермування» універом пана Савіна на симпатиків його опонента чинили шалений тиск. Мітла адмінресурсу позбавила багатьох заслужених посадовців портфелів (на захист, приміром, декана факультету фізичного виховання Валентини Зайцевої гуртом стали відомі в усьому світі спортсмени: їхній лист-протест відправлено керівникам держави, уряду і парламенту). Задля того, аби мати час для кадрових пертурбацій, Міносвіти не квапилося оголошувати конкурс. Прислухалося, вірогідно, і до голосу тодішнього «губернатора» Євгена Карташова, котрий натякав на варіант «змішаної системи навчання — створення спільних вузів» (об'єднання кількох універів, ясна річ, зменшувало шанси В'ячеслава Толока на переобрання). У такий спосіб влада намагалася чинити психологічний тиск на колектив ЗДУ, натякаючи: буде інший у вас ректор — відновимо статус-кво найсоліднішого в регіоні вузу!..

      «Каліф на годину» пан Савін «ректоріаду», ясна річ, виправдовує: є нагальна потреба переглянути статус ЗДУ, аби він відповідав чинному законодавству про вищу освіту (в оновленій редакції він був прийнятий в університеті, пройшов юридичну експертизу в Києві). З поінформованого джерела «УМ» стало відомо, що з ініціативи пана Савіна було начебто скасовано і списки делегатів на звітно-виборчу конференцію трудового колективу (відповідні повноваження вони одержали на зборах усіх факультетів). Обраних підмінять призначеними?.. Час настав, адже Міністерство освіти і науки (нарешті!) оголосило конкурс на заміщення вакантної посади ректора ЗДУ (офіційне повідомлення опубліковано в газеті «Освіта України», № 71). Та годі сподіватися, що В'ячеслав Толок може спокійно очікувати дня виборів. Йому й сьогодні допікають, намагаються будь-що «надкусити» імідж порядного керівника. Складається враження, ніби долучено до чорного піару і силовиків. Таке припущення набирає реальних обрисів на тлі низки скандалів з хабарництвом у ЗДУ та їх оцінки. Днями співробітники облуправління з боротьби проти організованої злочинності «мали необережність» оприлюднити інформацію про те, що семеро викладачів піймані на гарячому, і з них узято підписку про невиїзд (фігурували факультети іноземних мов та фінанси і кредит ЗДУ). Схаменулися можновладці — це ж нашому Савіну такий мінус перед виборами!.. І ЗМІ, у тому числі тенденційний телеканал «1+1», почали «відбілювати» кандидата від влади. Хабарі?.. Арешт викладачів?.. Шановні, це ж міф!.. Лише слідство йде, а підписка — «то таке...» (з телеекрана обласної студії пан Савін констатував, що «... в ЗДУ основна частина професорсько-викладацького складу — чесні, поважні, працьовиті співробітники»). І мусують ЗМІ нагадування про виявлення сімох хабарників на економічному факультеті «за часів Толока»: ото, мовляв, були хабарники, а «наші» — то випадковість, непорозуміння. І ні слова про те, що, на відміну від нинішньої «випадковості», хабарників-економістів було виведено на чисту воду за безпосередньої участі В'ячеслава Толока (діючий тоді ректор виступив на колегії Міносвіти, «виніс сміття з хати» заради наведення ладу). Воістину, не ті тепер хабарники і їхні покровителі?.. Знаково у цьому контексті те, що Валерій Савін повернув до університету навіть Григорія Брехаря. На посаду першого проректора. Попри те, що той є не лише доктором фізико-математичних наук, а й, скажімо так, правопорушником (за що його і виставив «за двері» ЗДУ В'ячеслав Толок).

      Подейкують, ніби виконувач обов'язків ректора ініціював також незвичне дійство у ЗДУ: 19 жовтня тут уперше відбулася фітнес-конференція NIKE. Досі професійні інструктори з фітнесу тусувалися винятково у столичних клубах, а цьогоріч «дебютували» в регіоні. Кількасот (!) зірок фітнесу з Криму, Києва, Москви, Одеси та інших міст тішили запоріжан показовими виступами. Чи не для того, аби відвернути увагу від виборів ректора, котрі вже на часі? Кандидату номер один, до речі, не до фітнесу: пан Толок лагодить свій легковик «Опель-Омегу»! На кілька хвилин залишив машину біля університетського спорткомплексу, як хтось продірявив усі чотири колеса!.. Логічно гадати, що тогу зловмисника (-ів) натягнув на себе хтось із причетних до хабарництва чи такого суперечливого і скандального процесу «ректоріади».

  • 900 мільйонів гривень за півсотні доларів

    Судовими справами з приводу фінансових махінацій та ухилення від сплати податків нікого не здивуєш. Проте справа, про яку йтиметься тут, є унікальною. Феноменальнiсть полягає у тому, що особи, які бажали досягти своєї мети, а це ухилення від сплати податків, відтак, і обкрадання сумлінних платників, не просто не сплачували таких податків, а ще й заручилися на такі дії рішеннями різних судів. Така судова підтримка могла виникнути з декількох причин. Аби докладно розібратись у вітчизняному податковому законодавстві, треба мати багато здібностей та не одну вищу освіту. Але якщо це все ж таки вдалося, то можна віднайти такі лазівки, щоб і вовки були ситі (спритні підприємці отримували прибутки), і вівці майже цілі (усе робиться із дотриманням законів). >>

  • «Вогняна вода» та супутні товари

    Податківці, виявляється, теж люблять горілку. Так, на Волині податківці зробили оперативну закупiвлю горілки майже на сім тисяч гривень в одному з магазинів Луцька. Це було зроблено для того, аби визначити достовірність марок акцизного збору, якість горілки, метод продажу. Закуплені пляшки слідчі віддали на експертизу. Згідно з довідкою, яку надали експерти податківцям, зазначалося, що рідина являє собою водно-спиртову суміш, виготовлену з недоброякісної сировини, що становить загрозу життю та здоров’ю людей. >>

  • Міняй, та державу не «кидай»!

    Якось громадянин Львова вирішив відкрити власний обмінний пункт валюти. Нічого дивного, якби не одне «але»: готівкову валюту львів'янин видавав в обмін на неіснуючі товари та послуги, що мовою податківців називається незаконною конвертацією. Як пояснив «УМ» начальник слідчого відділу ПМ ДПА у Львівській області Василь Кундик, справа почалася 2002 року, коли молодик створив злочинну організацію в кількості десяти осіб, з допомогою яких відкрив мережу з дев'яти приватних підприємств. Мережа ПП призначалась для конвертації безготівкових грошей. >>

  • Мінне поле чи законодавче?

    Не через відсутність інших подій, а через вперте бажання декого зробити сьогоднішній і без того вельми складний стан української журналістики ще складнішим, ми змушені вкотре повертатися до одних і тих самих тем. Зокрема, до окремих статей Цивільного кодексу України, про який на сторінках «УМ» писала вже неодноразово. Отже, Цивільний кодекс України і дві його найбільш «визначні статті» — 277-ма та 302-га... Нагадаємо, перша із цих статей передбачає, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, а друга — що офіційні заяви посадових, службових осіб є достовірними. >>

  • П'ятірка вбивць — «п'ятірка» за слідство?

    Як хотілось би позбутися сарказму і повідомити цю новину з кількома знаками оклику: Генеральна прокуратура завершила слідство у справі Александрова. Генеральна прокуратура готова висунути обвинувачення п'ятьом особам, які виявилися причетними (згідно з висновками ГП) до вбивства директора телерадіокомпанії ТОР Ігоря Александрова. Таким є текст офіційного повідомлення від ГП, що надійшло на адресу «України молодої». >>

  • Хто платить гроші, той і замовляє піар

    Зовсім нещодавно «Україна молода» писала про нараду керівників державних ЗМІ, проведену в Житомирі й «освячену» присутністю на ній Прем'єра Віктора Януковича. Попри весь антураж (словесний — передусім), який мав довести незаангажованість цієї зустрічі й готовність її учасників вільно та невимушено обмінюватись думками, було очевидно, що представники місцевих державних ЗМІ й очі бояться підвести на чиновників від виконавчої влади, котрі є для них уособленням і шматка хліба, густо змазаного маслом, і гнівної руки, що у неслухів цей хліб запросто відбере. Тому у цієї категорії українських мас-медіа, на превеликий жаль, є здебільшого одна-єдина думка про все, що відбувається в області (варіант: районі), де судилося бути започаткованим тому чи іншому виданню. Причому ця думка навіть не є думкою власне журналістського колективу, вона зазвичай належить котромусь з представників влади — «губернатору» абощо, словом, тому, хто є «хазяїном» регіону, а відтак — і його преси. >>