Ірак без «червоних хрестів»

29.10.2003

      Понеділок став найкривавішим днем у Багдаді з початку американської інтервенції до Іраку. В серії замахів позавчора загинули 42 особи і 224 отримали поранення.

      Президент США Буш обговорив у Білому домі ситуацію, що склалася, з цивільним адміністратором Іраку Полом Бремером та міністром оборони США Дональдом Рамсфелдом. Після цієї зустрічі Джордж Буш заявив у телезверненні: «Ми знайдемо цих людей і поставимо перед судом справедливості». При спробі визначити мотиви дій організаторів замахів президент видав черговий «бушизм»: «Ці вбивці діють так рішуче, бо люблять терор».

      Речник американських сил в Іраку бригадний генерал Марк Гертлінг заявив, що останні замахи здійснили «закордонні бойовики», оскільки в одного з убитих нападників було знайдено сирійський паспорт. Американський експерт Пітер Берген, один iз кращих знавців ідеології, тактики та методів «Аль-Каїди», впевнений, що до замахів причетна ця організація Осами бен Ладена, бо також і в Афганістані «Аль-Каїда» і таліби ставили собі за мету вигнати з країни всі міжнародні та гуманітарні організації. Іракська преса сходиться на думці, що це справа рук закордонних терористів, бо навіть Саддам Хусейн не відважився б напасти на беззахисних співробітників гуманітарної організації. Але представник командування американських військ генерал-майор Реймонд Одієрно спростував ці здогадки: «Як наразі, ми не помітили тут якогось напливу закордонних бойовиків». Серед військових переважає думка, що останні замахи організували та виконали люди Саддама Хусейна.

      Найбільше жертв — щонайменше 12 — було під час нападу терориста-самогубці на штаб-квартиру Міжнародного Червоного Хреста у Багдаді, тому керівництво цієї організації, яка працює в Іраку з 1980 року, тепер зважує у Женеві можливість згортання своєї діяльності в цій країні та виведення з неї всього свого персоналу. Про можливість прийняття такого рішення заявляють також інші міжнародні гуманітарні організації, оскільки американська окупаційна влада не в змозі гарантувати їхнім працівникам безпеки. США звернулися до всіх міжнародних гуманітарних організацій iз закликом не залишати Ірак. Держсекретар США Колін Пауелл заявив, що припинення роботи міжнародних організацій в Іраку означатиме перемогу терористів. Та навряд чи до його слів прислухаються.          Понеділковий напад на Червоний Хрест був першим у всій 140-річній історії цієї шляхетної організації, яка відома своїм нейтралітетом у всіх конфліктах. Напад на штаб-квартиру Червоного Хресті був тим більш підлим, що від нього в майбутньому постраждають самі іракці. Та й серед співробітників Червоного Хреста в цій країні лише 35 іноземців, а 800 — іракці.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>