— Навряд чи нам вдасться залучати в освіту талановиту молодь, вимагати якісної роботи та підвищення їхньої квалiфікації, допоки зарплата в школі не досягне (як того вимагає закон) у середньому 900 грн., а у вузі 1800—2000, — відстоює свою думку Станіслав Ніколаєнко. — Якщо сьогодні ставка професора у вузі (після підвищення з 1 січня) — 750 грн., доцента — 720 грн., учителя після університету чи педагогічного інституту — 320, а досвідченого, вищої категорії — 396 грн., то хоч би скільки ми говорили про чесність та боролися із хабарництвом — результату не буде.
Отже, Станіслав Миколайович дотримується свого слова, і з 1 вересня цього року заробітна плата вчителя вищої категорії становитиме 795 грн. проти 400 грн, педагоги першої категорії одержуватимуть 660 грн., викладачі університетів — більше тисячі гривень. Окрім того, освітянам доплачуватиметься за стаж та класне керівництво. Щоправда, як повідомили у відділі праці та соціально-нормативного забезпечення Міністерства освіти та науки, нині остаточний розмір заробітних плат ще не сформований — якраз узгоджується.
Таку надбавку до зарплати працівники освіти можуть одержати за рахунок коштів, які були додатково виділені на науку і освіту з бюджету на 2005 рік. Фінансування освіти збільшилося з 3,5% від ВВП минулого року до 5,5—6% у цьому році. Незважаючи на це, й нині чинне законодавство, за яким на заробітну плату з державного бюджету виділяється не менше десятої частини ВВП, а на науку — 1,7%, не виконується. Втім, як відомо, Президент України Віктор Ющенко поставив завдання перед Кабінетом Міністрів упродовж 2006 року — до середини 2007 року вивести зарплату працівників освіти до рівня зарплат працівників промисловості, який на 35% вищий.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
