Розбирання завалів

      Бюджетний гаманець поки що наповнюється із належною дбайливістю, хоча  монотонність цього процесу досить оманлива. Судячи зі слів міністра фінансів Віктора Пинзеника, нам нема чого побоюватися за соціальні виплати і зарплати бюджетникiв. За інформацією головного фінансиста, впродовж першого півріччя бюджет виконано на 50,2 відсотка, зокрема показник загального фонду — на 60,1. Що ж до місцевих бюджетів, то вони не впоралися з плановими завданнями (48,8 відсотка), але, зазвичай, за результатами півріччя вони опановували лише 42-43 відсотка плану. За розрахунками уряду, місцеві бюджети згодом не тільки надолужать згаяне, а й вийдуть на фінішну пряму року з фінансовим доважком приблизно у 2 мільярди 200 мільйонів гривень. Водночас Віктор Пинзеник зауважив, що бюджет, який в цьому році виконує уряд, є надзвичайним. «Дай Бог, щоб таких бюджетів в Україні більше не було « з точки зору напруженості завдань», — зазначив він. Крім того, з огляду на останні дані, можна говорити про виконання бюджету й у липні.Щоправда, про це в Мнфіні говорять із пересторогою: мовляв, це станеться лише за умови, якщо в бюджеті не буде додаткових дірок. А такі побоювання з'явилися тому, що дедалі гучніше лунають голоси тих, хто прагне реваншу. «На жаль, такий тиск є, і він стає дедалі сильнішим», — стверджує міністр. Про це свідчать проекти законів, які надійшли на розгляд парламенту.

Калькулятор замість рушниці

      Нещодавно уряд повернувся до теми спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР) — не без спонукання з боку ображених інвесторів (нагадаємо, змінами до бюджету-2005 їх позбавили пільг при оподаткуванні). Тепер їх вирішили трансформувати, зокрема у промпарки, які займатимуться інноваціями. Якщо ці промпарки ввозитимуть унікальне технологічне обладнання і комплектуючі, то їх знову-таки почнуть стимулювати — тепер уже зниженими митними тарифами. А це означатиме черговий недобір надходжень до бюджету. Як Мінфіну вберегти бюджет від постійних зазіхань на його доходну частину — про це здебільшого думає саме відомство. Тому, як, мабуть, багато хто помітив, у міністра фінансів завжди заклопотаний і зосереджений вигляд. Йому зовсім не хочеться, аби підібгані під держскарбницю мільйони розбіглися вусебіч.

      Так от, саме відомство Віктора Пинзеника видало у світ нищівну інформацію про недолугість наших СЕЗ і ТПР. Результати аналізу їх роботи засвідчують: не досягнуто головної мети — притоку інвестиційних ресурсів. За час запровадження спеціального режиму інвестування не розпочато реалізації проектів на дванадцяти ТПР (8 із них — у Донецькій, 3 — у Житомирській, одна — у Луганській областях). Є факти нецільового використання сировини та матеріалів на ТПР у Волинській та Закарпатській областях, СЕЗ «Яворів» та СЕЗ «Закарпаття», незаконного ввезення на територію України м'ясної сировини з подальшою її реалізацією без переробки комерційним організаціям (ТОВ «Інагро» на ТПР у Донецькій області). Отож скасування пільгового режиму оподаткування для цих суб'єктів підприємницької діяльності було цілком виправданим. Цей висновок надало Мінекономіки, тим самим підтримавши кругову оборону Мінфіну від зазіхань на цілісність і недоторканність бюджету.

      А ще державний бюджет має такий клопіт, як компенсація галузевикам безкоштовного обслуговування певних категорій громадян. Під час наради з керівниками областей, яка відбулася минулого тижня, урядовці звернули увагу на цілковитий безлад із пасажирами-пільговиками. У Міністерстві фінансів виявили наполегливість — і таки дістали інформацію про те, як у різних областях «катаються» пільговики і як оплачують проїзд звичайні пасажири. Цифри виявилися разючими. Скажімо, у Полтавській області на 10 «платних» пасажирів припадає 6 пільговиків, у Луганській це співвідношення — 1 до 4,4. У Львівській області тих і тих порівну, в Запорізькій — на 1 платного 5 «безкоштовних». «Скажіть, будь ласка, яка економіка, який бюджет це витримає? Невже є підстави для таких коливань між областями?» — запитав Віктор Пинзеник у «губернаторів». Після цього він звернувся до них з проханням зробити відповідні розрахунки в обласних управліннях статистики. У свою чергу, Мінфін має намір на підставі цих даних встановити обмеження для обсягів фінансування перевезень пільговиків.

      Власне, такий вислів як «категорія громадян» звучить досить дивно — певно, його вигадали затяті бюрократи, тому що не може бути громадян першого і другого сорту. Утім так, мабуть, зручніше «структурувати» суспільство на «своїх» і «чужих». Скажімо, парламентарії прийняли закон, яким виділили в окрему «категорію» слідчих МВС, прокуратури та СБУ, наділивши їх правом не сплачувати податок iз доходів. Президент Віктор Ющенко, у свою чергу, скористався правом вето — а отже, цей закон не набув чинності. Хоч і дрібниця, але яка показова. Держбюджет потроху стає суверенним документом, охоронною грамотою Мінфіну в тих випадках, коли потрібно вжити репресії проти любителів пожити за чужий рахунок.

Тайм-аут для «крупняків»

      Великі кишені чекає аудит. Про це можна зробити висновок із виступу Віктора Пинзеника на недавній розширеній колегії в Державній податковій адміністраці (ДПА). Міністр підкреслив той факт, що в Україні лише 1058 платників податків формують 58 відсотків валових доходів держави. Це великі підприємства, які становлять 0,3 відсотка всіх платників. Тому, як вважає головний фінансист, недоцільно зосереджувати надмірну увагу на перевірках дрібного сектору. Міністр фінансів зазначив, що, за даними 2004 року, чимало компаній з багатомільярдними оборотами капіталу майже не сплачують податків, декларуючи однакові валові витрати і доходи. «В Україні немало випадків унікального бізнесу, коли декларовані витрати більші, ніж доходи», — зауважив Віктор Пинзеник. У зв'язку з цим він висловився за те, щоб зосередити увагу ДПА на великих платниках податків і при цьому змістити акцент із документальних перевірок на аудиторські. Він також запропонував виробити так звані індикатори повноти сплати податків, що враховують галузеві особливості.

      Тоді ж голова ДПА Олександр Кірєєв висловив серйозні зауваження до роботи низки банківських установ, які занижують свої доходи. Більше того, він заявив, що має намір 27 липня оприлюднити повний перелік «антигероїв» бюджетного процесу з-поміж банків. Оскільки на це боляче відреагувала Асоціація українських банків, керівник податкового відомства пообіцяв не оголошувати того дня переліку, однак не відмовився від цього наміру остаточно. «Вони запевнили, що беруть на себе цю роботу, аби банки сплачували податки. Будь ласка, ми даємо їм півріччя, — зазначив пан Кірєєв, — але 1 жовтня зробимо публічну заяву». При цьому головний податківець залишається прихильником суворого ставлення до тих банків, які відмовляються показувати реальний прибуток, але при цьому витрачаються на рекламу , автомобілі тощо. «Давайте тоді заявляти, що в цих банків є фінансові труднощі, щоб знали й інвестори, й вкладники, — зауважив він.

      Утім так чи інакше банкірам-мінімізаторам пішли на поступки. У резонанс із податковою потрапила із своєю заявою Генпрокуратура. У жовтні, як оголосили в нещодавно створеному управлінні з нагляду за дотриманням законів при здійсненні інвестиційної діяльності, розпочнеться перевірка виконання зобов'язань, узятих новими власниками в перебігу приватизації або при отриманні податкових пільг.

      Словом, міністра фінансів тими або іншими обставинами схиляють до виваженості, терплячості і подальшої винахідливості. Хоч-не-хоч, а головне фінансове відомство вимушене було вдатися до такої непоказної роботи, як вичищування авгієвої стайні, яку залишили ті, хто перебував на владному олімпі в минулі роки. Скажімо вдатися до перевiрки, до того, як погашаються кредити, взяті підприємствами під гарантії попередніх урядів. У результаті днями Кабмiн підписав угоду з ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» про погашення боргу за кредитом «Вестдойче Ландесбанку», залученим під урядову гарантію. Відповідно до цієї угоди,  52,3 мільйона євро буде повернуто в держбюджет. Від імені Кабінету Міністрів цей документ підписав міністр фінансів Віктор Пинзеник, від імені ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» — гендиректор ЗАТ «ТНК-Україна-Інвест» Олександр Креденцер. Таким чином державі вперше виплачують заборгованість на значну суму коштів. Раніше такі кредити не поверталися і погашалися за рахунок бюджету.

      Крім того, в Україну повернуто майже 1 мільйон євро, виведених із рахунків Чорноморського морського пароплавства його колишнім керівником Кудюкіним. Завдяки рішучим діям міністра транспорту та зв'язку Євгена Червоненка, Міністерства юстиції України, адвокатів та керівництва державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» повернуто гроші, заарештовані кредиторами.

Три присохлих джерела

      Дефіцит державного бюджету на 2005 рік становитиме 5,4 мільярда гривень. Принаймні такими ще зовсім недавно були розрахунки міністра фінансів. Мали намір зробити наголос на коштах від приватизації, але тепер з'ясувалося, що від Фонду держмайна з початку року до бюджету надійшло лише 1,6 мільярда гривень. Уряд вочевидь шукає інші замінники цих коштів. 23 червня Кабінет Міністрів України доручив у двомісячний термін провести перевірку фінансово-господарської діяльності 21 найбільшого підприємства державного сектору економіки. У список підприємств входять: ВАТ «Одеський припортовий завод», Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль», авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені Макарова». Ще навесні Верховна Рада України зобов'язала Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» перерахувати в спеціальний фонд Державного бюджету частину виручки від реалізації природного газу в 2000 році, яка була одержана як плата за транзит природного газу через територію України, у розмірі 1 млрд. 5 млн. 422 тис. грн. Повичищати всі засіки досі так і не вдалося. При тому, що кожній державній монополії уряд визначив фінплан, податківців надходження не радують. За словами Олександра Кірєєва, за перше півріччя так і не надійшли очікуванi кошти від державних підприємств.

      Із визначених Віктором Ющенком трьох головних джерел додаткового фінансування державної казни на 2005 рік, які не було передбачено чинним проектом бюджету у грудні 2004 року, — тіньовий сектор, приховані кошти держмонополій та скасування пільг СЕЗ і ТПР, — спрацювало лише останнє. Решта, так би мовити, трохи всохла. От і вийшло, що без Генпрокуратури в цьому не розібратися. «Перевірки й заходи щодо наповнення державної скарбниці тривають», — зазначає прес-служба ГПУ. Заступник Генпрокурора Тетяна Корнякова очолила міжвідомчу робочу групу з питань недопущення мінімізації податкових зобов'язань, вивезення капіталів за кордон, а також відмивання коштів через офшорні зони.

      Створення такої групи за участю представників фінансових регуляторів, правоохоронних і контрольних органів, Антимонопольного комітету, Держфінмоніторингу і відповідні заходи затверджено однойменним розпорядженням уряду № 271 від 18 липня. Згідно з документом, у липні мають розробити пропозиції про впровадження особливого режиму оподаткування («залікові податки») для збиткових підприємств, а також про обов'язкову реєстрацію договорів iз компаніями, зареєстрованими в офшорах.Уряд також доручив у другому півріччі провести перевірки сплати бюджетних платежів компаніями з валовими доходами на рік понад 200 мільйонів гривень і щокварталу інформувати уряд про те, як ці компанії розраховуються з бюджетом. Крім того, проводитиметься моніторинг експортно-імпортних операцій великих платників податків з «невластивою продукцією», відшкодування ПДВ на суму понад 100 тисяч гривень, несвоєчасного надходження валютного виторгу і купiвлi резидентами валюти на суму понад мільйон гривень. Уряд також доручив у третьому кварталі впровадити паспорт угоди для експорту товарів, а до кінця року провести перевірки зовнішньоекономічної діяльності підприємств, які експортують спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби, металобрухт і зерно.

      Отож поки в Україні працює місія Міжнародного валютного фонду, щоб зібрати фінансову інформацію та обговорити з українським керівництвом економічний розвиток держави, в усіх фінансових і контролюючих відомствах кипить робота над домашнім завданням, яким є бюджет. Тим паче що з огляду на всілякі проблеми, які обсіли державну казну, глава парламенту Володимир Литвин під час відвідин Донецької області не виключив, що парламент розробить свій варіант проекту бюджету на 2006 рік. «Верховна Рада піде на те, щоб підготувати власний варіант проекту бюджету і запропонувати його на підпис Президенту», — з лагідною посмішкою пообіцяв спікер.