Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У музеї-майстерні Івана Кавалерідзе працює виставка «Міст дружби», яку підготували українські та грузинські художники. Це — підсумок майже місячного творчого проекту, присвяченого Міжнародному року Грузії в Україні, громадської організації «Сумське земляцтво в Києві». Одинадцять митців представили близько ста творів образотворчого мистецтва.
Відкрив виставку голова громадської організації «Сумське земляцтво в Києві» професор А. Коваленко. Вітальне слово прозвучало від посла Грузії в Україні Г. Катамадзе, який з вдячністю говорив про давні дружні взаємовідносини двох братніх народів. Григол Шалвович підкреслив, що влаштований захід вразив його надзвичайно теплою, душевною атмосферою, братолюбством. Заслужений працівник культури, скульптор, кінорежисер, директор музею Р. Синько розповів про надзвичайну прихильність І. Кавалерідзе до рідної Роменщини, де він народився та створив перший пам'ятник у світі великому Кобзарю.
Про ідею створення Міжнародного проекту розповіла автор та координатор заходу мистецтвознавець В. Єфремова. Доречним був вислів iз Біблії, у якому стверджується, що інколи друг буває дорожчий за брата. І це підтвердили взаємовідносини, які склались у творчій групі протягом майже усього травневого місяця цього року. Міжнародний пленер проходив на весняному узбережжі сонячного Криму та колоритній, наповненій фольклорними традиціями барвистого Роменського краю з 1100-літною історією Сумщини...
Враження від виставки сонячне, яскраве. Цікаві й самобутні «Таємниці вілли Ксенії. Сімеїз» (В. Юдін), картини «На березі моря» (І. Гапоченко), «Церква св. Андрія. Андріяшівка» (Г. Дзаганашвілі), «Рожевий цвіт Кримської весни» (О. Масик), «Причал в Гурзуфі» (М. Горделадзе), «Вид на Аю-Даг» (Г. Міміношвілі), «Над Аю-Дагом» (М. Нечвоглод).
Художники прагнуть показати підмічену яскраву картину і подарувати добрий настрій, створити свято душі. О. Садовський буквально вразив фахівців своєю мажорною палітрою, розкрившись як надзвичайно обдарований колорист. На картині «Вулиця Гурзуфа в полудень» промовляє до нас спекотний день, де тільки весняне кримське сонце може подарувати такі надзвичайні кольорові знахідки. С. Півторак розкриває свою семантику в майстерних за настроєм та композицією обраних краєвидах — «Сула. Вид на Ромни», «Вознесенський собор у Ромнах». В обраних мотивах так відчувається присутність людини, любов до рідного міста.
І. Гопаченко з притаманною йому філософією озвучує історичні мотиви: «Золоті бані Святодухівського собору. Ромни», «Романтика Сімеїзу». В живописі відчувається зрілий майстер з надзвичайно витонченою композицією, музичними кольорами, романтичним настроєм... У них він прагне відкрити глядачеві неповторність обраних краєвидів, надзвичайну красу землі.
Немає жодних сумнівів у тому, що «Міст дружби» буде продовжувати єднати людей у подальших пересувних виставках, на яких заплановані зустрічі з творчою молоддю, «круглі столи» з поетами. Посіяне дасть добрі сходи на ниві зміцнення взаємозв'язків оновлених держав — України та Грузії.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>