Нас розділяють півтори тисячі кілометрів. І хоча Схід і Захід України лежать приблизно на одній широті, у Донбасі наприкінці червня вже чорніють вишні, а в Галичині черешня тільки-но починає рожевіти. На Луганщині сонце вже встигло випалити південні схили Донецького кряжу до бруднувато-жовтого кольору, а карпатські полонини, здається, так і залишаться смарагдовими аж до перших снігів. І взагалі, на Галичині абрикоси не ростуть, а на Сході — в кожній лісосмузі. То ж які ще потрібні докази нездоланної нашої інакшості?