Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Такi трiщини бiблiотека «нажила» всерединi...
Будень. У читальному залі Парламентської бібліотеки, а саме у її філії на Боричевому узвозі, 13, як завжди, людно. Раптом одна зі стін у коридорі починає скрипіти, на голови читачів, стверджувала потім охорона, сиплеться штукатурка. Поки «стражі порядку» отримали наказ із центрального корпусу евакуювати людей, часу пройшло немало. Тоді, коли останній читач покидав залу, в тріщини, які з'явились у коридорі, можна було просунути олівець. На щастя, жертв нема, книжкові фонди теж не постраждали.
«Розлам» Парламентської бібліотеки стався 2 липня. «Біля стін філії, — розповідає «УМ» працівник бібліотеки Володимир Щербенко, — будували офісний будинок. Виявилося, будівельники за півтора метра від стін вбили в землю кількаметрові залізобетонні палі. Від чого тріснула не тільки стіна, а й підмурівок». Як стверджують мешканці розташованого поряд житлового будинку по Набережно-Хрещатицькій, 3а, їхні стіни теж не витримали, а в декого навіть повилітали шибки. Тепер майже щодня працівники бібліотеки клеять на тріщини паперові смужки — «маячки». Майже щодня «маячки» розриваються. Це значить — тріщини збільшуються.
Що цікаво, на сьогодні офіційна причина «катаклізмів» досі не встановлена. В бібліотеку приходили представники з міської ради та з Міністерства надзвичайних ситуацій. Проте сказали: «Чекайте офіційних рішень», і досі від них нічого не чути. Як стверджує «УМ» заступник генерального директора Національної парламентської бібліотеки Галина Кириченко, вона пропонувала створити професійну експертну комісію, до якої входили б і працівники бібліотеки, і фахівці з Головархітектури etc. В міськраді її вислухали, проте й досі експертна комісія не створена. У Парламентську бібліотеку обговорити ситуацію, що склалася, навідався представник ТОВ «Ярославів Вал» (фірма, яка затіяла будівництво). Як говорить Галина Кириченко, бібліотека запропонувала два виходи: нехай фірма збудує нове приміщення для філії або ж дасть кімнати у тому будинку, який будується зараз. Очевидно, керівництво фірми жоден із варіантів не влаштував. «УМ» не вдалося поспілкуватися з керівництвом фірми, за словами співробітників, ні директор Андрій Манжелей, ні заступник директора Олександр Курілко на роботі не з'являються, а коли вдається додзвонитися на мобільний, просять «передзвонити через кілька годин». «Заступник директора «Ярославового Валу», — говорить Галина Кириченко, — натякає на те, що була помилка при будівництві приміщення Парламентської бібліотеки двадцять п'ять років тому». Як запевняє Галина Семенівна, це неможливо. Адже проектувався будинок за розробками відомого архітектора Перчикова, цей проект був схвалений на рівні всіх можливих столичних інстанцій.
На сьогодні основна незручність від «розламу» — філія зачинена на невизначений термін, читачі лишаються без книжок. Відучора працівники центрального корпусу бібліотеки почали привозити замовлені книжки і журнали з Боричевого узвозу. Але оскільки грошей на приватне авто або на таксі в Парламентської бібліотеки нема, то бібліотекарі беруть ноги в руки, сідають на 62 автобус і дідівським способом привозять замовлення. Можете уявити, якщо в Парламентській бібліотеці звичайне замовлення треба чекати півгодини — сорок хвилин, скільки треба витерпіти, щоб узяти до рук примірник із Боричевого узвозу.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>