Перегрілися і переспожили

      У зеніті господарського року динаміка ВВП рухається на користь споживчого попиту. Номінальні доходи підвищуються динамічніше, ніж експорт. У першому півріччі 2004 року динаміка ВВП базувалася на рекордній експансії експорту. Цього року спостерігається зсув рушійних сил від зовнішніх, кон'юнктурних до пов'язаних з активізацією внутрішнього споживання. На перший план вийшла динаміка доходів населення (споживчий попит). Вона за січень-травень становила 42,4 відсотка, а експорт уповільнив свою позитивну динаміку до 11,5 відсотка. Ще одна відмінність, яка радує: вперше з 2002 року валова додана вартість, створена в сільському господарстві, змінюється із знаком «плюс», вона зросла з початку року на 7,7 відсотка.

      Є i негативні тенденції. Динаміка ВВП відхилилася від макропоказника, закладеного в розрахунки бюджету. Фізичні обсяги внутрішнього валового продукту збільшуються другий місяць поспіль меншим темпом, ніж у відповідному періоді минулого року, що загрожує планам формування доходної частини бюджету. Галузі, підйом в яких міг би компенсувати цьогорічне послаблення промисловості, не нарощують свою динаміку достатньою мірою.

      Макроекономічний виклик першого півріччя спровокований негативними тенденціями, які сформувалися у минулому році, а також прорахунками поточного року. Успадковані гальма макродинаміки були надто значними. Ідеться про падіння темпів валового нагромадження основного капіталу. Це валове нагромадження зросло в минулому році лише на 10 відсотків (проти 22,5 у 2003 році). Можливу позитивну тенденцію інерційного зростання, успадковану з 2004 року, переоцінили. Натомість інерцію гальмування динаміки виробництва було недооцінено. Коли економіку «гріють» два роки поспіль інвестиціями, які приростають у двозначному вимірі (28-33 відсотки), то вона якщо не закипає, то зазнає певного перегріву, принаймні в деяких галузях. Від бумового піднесення до руйнівного спаду, як свідчить світова практика, дистанція може вимірюватися одним кроком, тим паче, коли різко падає зовнішній попит. А саме це і сталося в перші місяці переходу від старої до нової владної адміністрації. Експорт товарів і послуг за 12 місяців 2004 року зріс на 36 відсотків, але вже у січні цього року його не вдалося утримати від різкого уповільнення динаміки до 14,6.

      Крім того, стався стрибок інфляційного тиску, який пригнітив споживчий попит у четвертому кварталі минулого року і спровокував ефект «переспоживання». Імпорт був обмежений, а вітчизняні галузі власними силами з різким зростанням попиту не зовсім впоралися. При відсутності надійної пропозиції на ринках продовольчих товарів, і перш за все м'ясопродуктів, створено пряме навантаження на базовий компонент індексу споживчої інфляції.

      А втім, хоча погіршення макропоказника ВВП у 2005 році відбувається здебільшого на успадкованій основі, воно вже є не лише відбитком дії минулорічних чинників. Помилковий алгоритм трансформації власності створив елемент невизначеності стану майнових прав суб'єктів господарювання та пригнітив мотивацію потенційних інвесторів (реприватизація та заблоковане роздержавлення). У стані невизначеності інвесторів тримали також очікування корекції бюджету. До того ж, відбулося неврівноважене посилення фіскального навантаження на економічну систему. Був і такий прорахунок як недостатній контроль над зростанням споживчих цін і неготовність протистояти різкому підвищенню світових цін на нафту і нафтопродукти.

      Якiсть економiчної полiтики уряду пiдвищується, але повiльнiше, нiж очiкувалося. Адаптацiя вищих державних менеджерiв iде складнiше, нiж уявлялося. Взаємодiя гiлок влади все ще є менш ефективною, нiж потрiбно для посилення макроекономiчної динамiки. Все ще багато розмов i заяв «не в один голос». Економiка на таке рiзноголосся реагує, як на неоднозначнi сигнали.

      У цих умовах слід було б ввімкнути «зелене світло» приватизації, восени переглянути бюджет і передбачити формування інвестиційних ресурсів за рахунок приватизаційних коштів та запозичень, сформувати і задіяти «зимовий» антиінфляційний пакет, підтримати, за потреби, ліквідність банків, які пролонгують кредити аграрного спрямування, диверсифікувати експорт.

Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ,

керівник групи радників голови Нацбанку.