Поховайте мене... в бібліотеці

      Білл Клінтон, виявляється, не на жарт забудькуватий тип. Свого часу екс-президент США вже продемонстрував свою «дівочу пам'ять» усій Америці — у бідаки геть «вилетіло з голови», що у них із практиканткою Монікою Левінськи були якісь шуримури, і Клінтон перед мільйонами телеглядачів клявся-божився, що «та ніколи! та нічого такого!». І якби завбачлива Моніка не здогадалася не прати сукню, в якій займалася із паном президентом «отим самим», то свiт так би й не дiзнався про президентський адюльтер. Тепер допомагати Клінтонові впоратися зі склерозом довелося вже журналістам. Справа серйозна: цього разу колишній господар Білого дому забув... про власні похорони. 

     Як повідомляє газета «Нью-Йорк пост», Білл Клінтон — єдиний із нині живих екс-президентів США, який досі не направив у відповідну службу детального опису своєї поховальної церемонії. А це вам не жарти — якщо, не дай Господи, із попередником Буша-молодшого щось трапиться, поховальна служба постане перед складним питанням: яким саме чином віддавати землі тіло померлого.

      Усі інші президенти вже про такі деталі подбали. Скажімо, 92-річний Джеральд Форд виклав свої «похоронні» побажання на 500 сторінках. Сценарій 80-річного Джиммі Картера зайняв 411 аркушів, а батько нинішнього президента, 81-річний Джордж Буш-старший, виявився найбільш стислим — його сценарій помістився на 211 сторінках.

      І хоча конкретні подробиці траурних церемоній від екс-президентів не розголошують, «Нью-Йорк пост» вдалося довідатися, що всі вони базовані на церемонії поховання Джона Кеннеді у 1963 році, і всі троє екс-президентів хочуть, аби відспівували їх у Національному кафедральному соборі, а тіла виставили для прощання у Капітолії. До речі, єдиним за останній час президентом США, котрий захотів, аби похоронну церемонію проводили за межами Вашингтона, був Річард Ніксон, якого проводжали в останню путь у Каліфорнію. При цьому могили президенти часто планують за межами столиці — скажімо, Буш-старший бажає знайти останній спочинок у президентській бібліотеці в Техасі, а Форд — у заснованій ним бібліотеці в Мічігані. Приємно ж, мабуть, буде відвідувачам цих закладів сидіти за книжками поряд із могилами...

      Щодо інших особливостей кожної конкретної церемонії, то, як повідомляє видання, у сценарії Картера, зокрема, детально розписаний графік приїзду гостей, перевозу їхнього багажу тощо, а також розміщена порожня таблиця, в яку належить вписати кількість поховальних вінків. А старший Буш, який, за легендою, під час Другої світової був наймолодшим льотчиком ВМС США, побажав, аби над траурною процесією пролітала ескадрилья винищувачів.