Олександр Крикун: Я й зараз мрію про рекорд у метанні молота
Куди йдуть визнані майстри великого спорту після завершення активних виступів? Питання не таке вже й тривіальне, якщо зважити на те, що навіть МОК серйозно перейнявся питанням «післякар'єрної» освіти. На жаль, через багаторічні тренування і змагання атлети фактично не мають часу для здобуття навичок позаспортивного життя. Та й особливого вибору в таких «пенсіонерів» немає — тренер, бізнесмен чи спортивний чиновник. І дуже добре, що в нас з'явилася ще одна «шпаринка» для атлетів, які завершують кар'єру, але не можуть жити без спорту. Йдеться про спортивні клуби — структури, які в провідних країнах уже давно не лише збирають під свої прапори відомі імена, а й беруть на себе вагому частку роботи національних федерацій.
Один із піонерів «клубного стилю» в Україні — СК «Біола», віце-президентом якого стала вельми цікава людина — бронзовий призер Олімпіади-96 в Атланті з метання молота Олександр Крикун. З ним ми говоримо про особисте, клубне й загальноукраїнське.