Беручи шлюб у ранньому віці, молодята найчастіше роблять вибір навмання, до змін у своєму житті, як правило, не підготовлені. Ступаючи на весільний рушничок, вони ще не усвідомлюють усієї відповідальності, яка звалиться на них після того, як відгримить вальс Мендельсона. Адже хто витрачатиме «викроєний» час на розмірковування про планування сім'ї та розподіл подружніх обов'язків? Тоді закохані ще перебувають у рожевому світі романтики: квіти, цукерки та обіцянки дістати зірку з неба. І все видається «половинкам» пiд силу, аби тільки побратися. А далі романтика поступово зникає: прогулянки парками та відвідування кафешок залишаються на поодинокі свята, а будні заповнюються з'ясуванням стосунків на кухні.
Щороку в Україні реєструється 480-490 тисяч шлюбів та до 200 тисяч розлучень. Кожна шоста невдатна пара — київська. Третина подружжів зазнають фіаско протягом перших чотирьох років. У наступні п'ять глечики б'ють ще 30 відсотків сімейних пар. Але це лише офіційна статистика. А скільки ще є непроявлених розлучень, коли молоді люди вже роз'їхалися, а свідоцтво про шлюб «не розірвали». Основні причини розлучень «по-українськи» — брак системи сімейної освіти та глибоких родинних традицій щасливого подружнього життя, адже у багатьох молодят батьки теж розлучені, розповіла директор Київського міського центру сім'ї «Родинний дім» Мирослава Ковальчук.
Аби закохані за кілька місяців сумісного життя не перетворювалися на запеклих ворогів, Київський міський центр сім'ї «Родинний дім», Інститут суспільних проектів і Жіночий консорціум України розробили спільний просвітницький проект «Абетка подружжя». «За ним «Родинний дім» працюватиме з молодятами ще до того, як вони обміняються обручками. Для цього організація налагодила контакти з відділами реєстрації громадянського стану, — розповіла голова Жіночого консорціуму України Наталка Самолевська. — І як тільки закохані прийдуть подавати заяву на одруження, їм одразу запропонують юридичні консультації, на спеціальних тренінгах навчать уникати сімейних сварок, а на так званих «музичних діалогах» майбутнє подружжя зможе обговорити свої сімейні обов'язки та побачити один одного як партнерів». Нині у Родинному домі проводяться тренування за трьома основними напрямками. Перший — «Успішні комунікації. Розв'язання конфліктів», де на заняттях молодят вчать «притиратися до характеру, звичок та поглядів партнера. Другий тренінг «Планування сім'ї. Попередження насильницьких стосунків» вчить основним навичкам, як формувати сімейний бюджет, планувати народження дітей та реагувати на найменші ознаки насильництва. Третя частина — «Крок за кроком». Пліч-о-пліч» допомагає молодим людям усвідомити можливості та потреби кожного як у сімейних стосунках, так і в суспільстві і на роботі.
Такі питання, як «Хто має приносити додому картоплю, а хто будувати кар'єру?», повинні обговорюватися, поки сім'я ще у зародку, переконані фахівці. За даними психологів, 69 відсотків усіх «кухонних баталій» залишаються невирішеними через небажання людей поступитися якимись своїми принципами та засадами на користь іншої людини. Такі пари доводять звичайну суперечку до «пекельної температури» і, врешті, розбігаються.
Як вважають спеціалісти, працювати з «Абеткою сім'ї» треба не тільки тим, хто поспішає побратися. Нині чимало молоді взагалі не прагне створювати сім'ю. Через невпевненість у завтрашньому дні закохані все частіше надають перевагу вільному цивiльному шлюбу. З одного боку, таким чином вони «тренуються» вживатися один з одним, збирають гроші на новосілля та роблять кар'єру. Але з іншого, такі альтернативні подружжя все далі відкладають і офіційну церемонію укладання шлюбу, і народження дітей. А як свідчить статистика, такі неоформлені шлюби, та ще й бездітні, розпадаються найчастіше.
Довідка «УМ»
За даними статистики, в Україні проживає понад 13,2 мільйона сімей, з них більше 2,5 мільйона — подружжя в особливо складних умовах. Власне житло після кількох років спільного проживання мають лише близько половини сімей, інші проживають з батьками, у комунальних квартирах, гуртожитках чи наймають житло. 35 відсотків сімей розлучилися у перші два роки через грубе втручання батьків у їхні стосунки.
