Не бюджетом єдиним

28.10.2003

      Беручи шлюб у ранньому віці, молодята найчастіше роблять вибір навмання, до змін у своєму житті, як правило, не підготовлені. Ступаючи на весільний рушничок, вони ще не усвідомлюють усієї відповідальності, яка звалиться на них після того, як відгримить вальс Мендельсона. Адже хто витрачатиме «викроєний» час на розмірковування про планування сім'ї та розподіл подружніх обов'язків? Тоді закохані ще перебувають у рожевому світі романтики: квіти, цукерки та обіцянки дістати зірку з неба. І все видається «половинкам» пiд силу, аби тільки побратися. А далі романтика поступово зникає: прогулянки парками та відвідування кафешок залишаються на поодинокі свята, а будні заповнюються з'ясуванням стосунків на кухні.

      Щороку в Україні реєструється 480-490 тисяч шлюбів та до 200 тисяч розлучень. Кожна шоста невдатна пара — київська. Третина подружжів зазнають фіаско протягом перших чотирьох років. У наступні п'ять глечики б'ють ще 30 відсотків сімейних пар. Але це лише офіційна статистика. А скільки ще є непроявлених розлучень, коли молоді люди вже роз'їхалися, а свідоцтво про шлюб «не розірвали». Основні причини розлучень «по-українськи» — брак системи сімейної освіти та глибоких родинних традицій щасливого подружнього життя, адже у багатьох молодят батьки теж розлучені, розповіла директор Київського міського центру сім'ї «Родинний дім» Мирослава Ковальчук.

      Аби закохані за кілька місяців сумісного життя не перетворювалися на запеклих ворогів, Київський міський центр сім'ї «Родинний дім», Інститут суспільних проектів і Жіночий консорціум України розробили спільний просвітницький проект «Абетка подружжя». «За ним «Родинний дім» працюватиме з молодятами ще до того, як вони обміняються обручками. Для цього організація налагодила контакти з відділами реєстрації громадянського стану, — розповіла голова Жіночого консорціуму України Наталка Самолевська. —  І як тільки закохані прийдуть подавати заяву на одруження, їм одразу запропонують юридичні консультації, на спеціальних тренінгах навчать уникати сімейних сварок, а на  так званих «музичних діалогах» майбутнє подружжя зможе обговорити свої сімейні обов'язки та побачити один одного як партнерів». Нині у Родинному домі проводяться тренування за трьома основними напрямками. Перший — «Успішні комунікації. Розв'язання конфліктів», де на заняттях молодят вчать «притиратися до характеру, звичок та поглядів партнера. Другий тренінг «Планування сім'ї. Попередження насильницьких стосунків» вчить основним навичкам, як формувати сімейний бюджет, планувати народження дітей та реагувати на найменші ознаки насильництва. Третя частина — «Крок за кроком». Пліч-о-пліч» допомагає молодим людям усвідомити можливості та потреби кожного як у сімейних стосунках, так і в суспільстві і на роботі.

      Такі питання, як «Хто має приносити додому картоплю, а хто будувати кар'єру?», повинні обговорюватися, поки сім'я ще у зародку, переконані фахівці. За даними психологів, 69 відсотків усіх «кухонних баталій» залишаються невирішеними через небажання людей  поступитися якимись своїми принципами та засадами на користь іншої людини. Такі пари доводять звичайну суперечку до «пекельної температури» і, врешті, розбігаються.

      Як вважають спеціалісти, працювати з «Абеткою сім'ї» треба не тільки тим, хто поспішає побратися. Нині чимало молоді взагалі не прагне створювати сім'ю. Через невпевненість у завтрашньому дні закохані все частіше надають перевагу вільному цивiльному шлюбу. З одного боку, таким чином вони «тренуються» вживатися один з одним, збирають гроші на новосілля та роблять кар'єру. Але з іншого, такі альтернативні подружжя все далі відкладають і офіційну церемонію укладання шлюбу, і народження дітей. А як свідчить статистика, такі неоформлені шлюби, та ще й бездітні, розпадаються найчастіше.

 

Довідка «УМ»

      За даними статистики, в Україні проживає понад 13,2 мільйона сімей, з них більше 2,5 мільйона — подружжя в особливо складних умовах. Власне житло після кількох років спільного проживання мають лише близько половини сімей, інші проживають з батьками, у комунальних квартирах, гуртожитках чи наймають житло. 35 відсотків сімей розлучилися у перші два роки через грубе втручання батьків у їхні стосунки.

  • Осередок суспільства імені Гіменея

    Лев Толстой писав: «Усі щасливі сім'ї щасливі однаково, а кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму». Але з класиком погодяться, напевне, не всі. Адже в кожного свої уявлення про щастя. Безперечно лише одне: у світі до цього часу існують мільйони подружніх пар, у яких дружина та чоловік настільки ідеально доповнюють один одного, що на їхньому тлі розмірковування про якусь там гендерну нерівність здаються щонайменше смішними. І ми в сьогоднішньому матеріалі словом «гендер» зловживати також не будемо. А просто спробуємо очима фахівця подивитися, чи змінилося в українському суспільстві протягом останніх років ставлення до інституту сім'ї і який характер цих змін. Наш експерт — доктор психологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталя Максимова. >>

  • Разом нас багато

    Хто з нас не любить розглядати старі сімейні фотографії? Оті, де в центрі сидить глава родини, поряд — його дружина, а навколо них примостилася ціла купонька діток? Згодьтесь, у цих групових портретах є щось надзвичайно тепле, те, що вказує на непорушність світобудовних законів людського суспільства. Ще якихось п'ятдесят років тому в Україні вистачало сімей, що повністю відповідали етимології цього слова — сім «Я». Нині ж навіть родини з трьома дітьми вважаються рідкістю, особливо у великих містах. Але, на щастя, не всі представниці прекрасної статі згодні з твердженням відомої української письменниці про те, що народження дітей позбавляє жінку творчої енергії. Хтось, як, скажімо, лікар, співачка, депутат Київради і мати чотирьох дітей Ольга Богомолець, спростовує цю тезу на власному прикладі. А хтось доводить її хибність суто математичними методами — адже «енергія багатьох» завжди більша, ніж «енергія одного». Кореспонденти «УМ» переконалися в цьому, познайомившись із деякими активістками Київської міської асоціації багатодітних родин. >>

  • «Сподіванка» — не цяцянка

    1 червня в Україні відзначали День захисту дітей. На жаль, сьогодні ми частіше змушені говорити про проблеми маленьких українців, ніж про те, що могло б зробити перший день літа справжнім святом для малечі. Найгірше, як завжди, почуваються найменш захищені. Зокрема родини з дітьми-інвалідами, яким сьогодні держава не гарантує нормальний рівень життя. Тим більш актуальним є досвід, який може допомогти дітям з особливими потребами. Про це — наша розмова з головою правління Харківського обласного благодійного фонду «Сподіванка» Юлією Бекетовою. Цей фонд уже впродовж 5 років опікується проблемами дітей з фізичними та психічними вадами і розпочинає новий значний проект, спрямований на допомогу родинам Харківської області, де є такі діти. >>

  • Няня за 200 «зелених»?

    Шукати «домашній персонал» можна будь-де: серед родичів і знайомих, за оголошеннями на дошках, стовпах чи у рекламних виданнях. Будь-який варіант має і «плюси», і «мінуси». Якщо удасться вмовити доглядати за дитиною дідуся, бабусю чи тітку, то такій «няні» можна стовідсотково довіряти, вона наглядатиме за дитиною майже з батьківською любов'ю (все ж таки рідна кров). Але, як правило, дорослі та досвідчені близькі віддразу ж починають повчати, «як жити». Крім того, відносини «роботодавець — найманий робітник» також можуть дати тріщину в родинному кораблі. Якщо серед ваших сусідів чи знайомих хтось погодився спробувати професію няні чи няня, то неприємності можуть бути і з ними. Приміром, надто говіркі знайомі можуть виносити на загальне обговорення ваші сімейни таємниці, про які базікатиме дитя. >>

  • Шлюбні засідання

    За даними Інституту соціології НАН України за минулий рік, лише 64 відсотки опитаних є прибічниками обов'язкового реєстрування шлюбу. Решта розділилися на поки рівні за кількістю «табори». Це або ті, що є затятими противниками узаконення стосунків, або ті, що не визначилися і вагаються. Занепокоєні цією статистикою національний прес-клуб «Громада і влада» та Київський міський центр сім'ї «Родинний дім» скликали чергове засідання на тему «Чи сприяє традиційний шлюб створенню повноцінної сім'ї?», під час якого серед іншого обговорювали уявлення про шлюб у сучасній масовій свідомості, альтернативні форми шлюбу, чи відповідають модернові шлюби ментальності та традиціям нашого народу. Пропонуємо ознайомитися з думками деяких учасників засідання. >>

  • Ну скільки ще повторювати?!

    Психологи дійшли висновку, що є слова і вислови, які, на перший погляд, нібито й «не страшні», однак, якщо мама їх повторює день у день, завдають чималої шкоди дитині. Навіть якщо ці вислови говорити спокійним тоном, вони дратують дитину не менше, ніж відверті грубощі й крик. >>