Буханець знову тисне на гаманець

28.10.2003

      У Хмельницькому впав чи не останній бастіон місцевої влади. За найменшої нагоди тамтешні керівники не забували нагадувати, що ціна хлібобулочних виробів у регіоні одна з найнижчих в Україні. Тепер цей козир з чиновницьких рук сувора дійсність вибила.

      Пшенична 800-грамова паляниця подорожчала на 42 копійки і коштує вже 1,6 гривні. Стільки ж кревних належить відрахувати покупцеві і за «Батон нарізний». Так званий «Батoн ранковий» підскочив на 20 копійок... І лише позиції житнього хліба поки що не похитнулися — 1,18 гривні. Але і його не оминула цінова еквілібристика, бо чорний буханець із 950 грамів «схуд» до 900.

      Власне, такого невтішного розвитку подій можна було очікувати. Бо якщо раніше тонна зерна коштувала 300—360 гривень, то нині тягне на 1200 гривень. І поки в запасі було збіжжя попередніх років (та і Держкомрезерв дещицю підкидав), приструнювати ціни вдавалося. Однак зараз пекарі постали перед дилемою: банкрутувати або ж залізти у гаманець до споживача. Інстинкт самозбереження підказав, звісно, другий варіант.

      Утім, аби надмірно не розпалювалися апетити хлібопекарських та борошномельних підприємств, облдержадміністрація встановила рівень рентабельності. На виробництво борошна, круп і макаронів — 10 відсотків, хліба і хлібобулочних виробів — 5 відсотків, а торговельна надбавка на хліб не перевищуватиме 8 відсотків. При цьому пекарі не виключають подальшого стрибка цін, якщо не буде вжито кардинальних заходів на урядовому та місцевому рівнях.

      До речі, підніс осінній сюрприз подільським любителям смакоти і кондитерський цех «Насолода». Визнаний лідер солодощів також «просить» за свої вироби на 10 відсотків більше. Це спричинено тим, що підприємство дорожче закуповує борошно на 62 відсотки, яйця курячі — на 150 відсотків, маргарин — на 5 відсотків тощо. Керівництво «Насолоди» зізнається, що могло б вдатися до маніпуляцій, зокрема урізати вагу виробів або ж знайти замінники деяким компонентам. Однак колектив над усе ставить якість своєї продукції і, відповідно, престиж торгової марки. Тому на обдурювання земляків не піде. Але як довго кондитери зможуть пручатися жорстоким реаліям сьогодення?

* * *

      У більшості міст Запорізької області підприємці помітно знизили обсяги поставок продукції до булочних. У Бердянську, приміром, надвечір важко придбати буханець. Місцева влада, за вимогою обласної держадміністрації, поставила підприємців у цінові рамки. І ті застосовують тактику прихованого підвищення вартості своєї продукції: побільшало буханців вагою по п’ятсот і навіть двісті грамів — за старою, ясна річ, ціною. І покупці, і продавці розуміють, що з вини столичних відомств у країні назріває катастрофа — різкий стрибок цін якщо не в листопаді, то у грудні. ВАТ «Бердянський хлібозавод» завершує випічку з борошна, одержаного по лінії Держрезерву. За інформацією директора підприємства Галини Сагірової, навіть за таких умов ВАТ щодня зазнає збитків щонайменше на тисячу гривень від випікання хліба вищого, першого сортів і «Дарницького». Важко спрогнозувати, що буде далі, коли борошно вироблятимуть із зерна, закупленого не по 970 гривень за тонну (це сьогодні), а за ринковими цінами — вони, прогнозує директор комбінату хлібопродукції Володимир Матушевич, перевищать 1700 гривень за тонну.

      У деяких містах хліб уже подорожчав. Міський голова Мелітополя Василь Єфименко розпорядився частину продукції на місцевому хлібокомбінаті відпускати за колишніми цінами, аби підтримати малозабезпеченого споживача. У мелітопольських булочних видають на руки не більше двох буханців «соціального хліба». Незаможних поки що відзначають візуально, що інколи призводить до конфліктних ситуацій. Щодоби в торговельну мережу надходить лише 4-5 тисяч буханців (вага кожного — 550 грамів) по 0,82 гривні. Усім, ясна річ, не вистачає. Та й борошна для цього — лише на місяць-півтора. Аби продовжити експеримент видачі «соціального хліба» бодай до весни, мерія клопочеться налагодженням каналів закупки зерна за «нормальними» цінами.

      Іншим шляхом пішли в обласному центрі. За інформацією прес-служби Запорізького міськвиконкому, з 1 листопада 34900 городян (до списку включено інвалідів, одиноких матерів, дітей-сиріт, непрацездатних опікунів та інших соціально незахищених) одержуватимуть по 6,3 «хлібні» гривні. На компенсацію з міського бюджету виділено 457 тисяч гривень.

* * *

      Схожу картину можна спостерігати і в інших областях. Прикметно, що в кращих традиціях часів феодальної роздрібненості кожен регіональний керівник самотужки вирішує, як гасити цінову пожежу на продукт №1. Адже уряд так і не придумав спільної формули порятунку від кризи. Про особливості ціноутворення в інших областях України читайте в найближчих номерах «УМ».

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>