За гiмн музиканти «Нумера» отримали «футбольнi футболки» «Чорноморця» з «корпоративними» цифрами.
З нового футбольного сезону учасники ФК «Чорноморець» виходитимуть на поле під власний гімн. Його автори — київська група одеського походження «Нумер 482». «Ми — одесити, — розповідає «УМ» вокаліст гурту Віталій Кириченко, — і наші друзі неодноразово запитували нас, чому ми досі не придумали урочисту пісню для нашої футбольної гордості — «Чорноморця». Ну от, ми взяли і написали. Коли в Одесі я зустрічався з Олегом Марусом, віце-президентом цього ФК, вирішили: щоб усе було справедливо, вивісимо MP3-версію цієї пісні на сайт «Чорноморця», і нехай за цю пропозицію, так, як і за інші, голосують фанати команди. Отож маємо 600 голосів за, та 160 — проти. А сьомого червня на одеському стадіоні «Чорноморець» ми вже презентували новий гімн, фанати теж співали — дуже приємно, що вони так швидко вивчили слова пісні. А потім нам навіть подарували футболки з номерами 4, 8, 2, а нашому барабанщику зі словом «нумер».
Керівництву «Чорноморця» співпраця теж сподобалася: «Особисто в мені ця пісня народжує бойовий дух і дає гарний заряд на гру, — говорить віце-капітан «Чорноморця» Владислав Ващук. — Я вже неодноразово стикався з подібним, коли хазяї поля виходять на гру під клубну пісню, а не під традиційні фанфари. Думаю, «Чорноморець» заслужив таку пісню».
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
