Пригрiйте капiтал на узбережжi

      Цього року Крим не відчуває дефіциту відпочиваючих. За підрахунками Міністерства курортів та туризму АРК, відпускного сезону в здравницю приїхало на 60 тисяч туристів більше, ніж торік. Проблеми «де оселитись?» зараз ні в кого не виникає — бабусі на вокзалі з криками «Квартира! Квартира!» точно не дадуть залишитись без даху над головою (а зараз голова Ради міністрів АРК Анатолій Матвієнко взагалі пропонує легалізувати «хатинки» з метою детiнізації доходів курортної сфери). Хто любить екстрім, може взяти власний намет. А от з іноземцями та нашими співвітчизниками, які вже встигли пізнати справжній європейський сервіс, усе не так просто. Їм подавай комфорт, та не будь-який, а п'ятизірковий, «все включно». А оскільки Кримський півострів давно має амбітні плани зрівнятись якщо не з Кіпром та Єгиптом, то вже точно з Анталією та Болгарією, п'ятизіркових готелів йому якраз і бракує.

      Крим чекає інвестицій на побудову готелiв. За словами міністра курортів і туризму АРК Олександра Таряника, минулого року їхній обсяг склав 25 мільйонів доларів, а починаючи з 2000 року — 100 мільйонів. Кримська влада обіцяє інвесторам сприятливі умови співпраці. Проте на тлі архітектурних, будівельних та інвестиційних форумів, які постійно проводять у Криму, іноді на практиці відбуваються абсолютно протилежні речі: відлякування інвестора. Причому не на загальнореспубліканському, а на місцевому рівні. Наприклад, минулого року акціонерне товариство «Аеробуд-Перспектива» задумало побудувати в Ялті п'ятизірковий готель за європейськими стандартами. Рішенням міської ради Ялти товариству було передано в оренду під будівництво готелю землю площею майже два гектари (слід зауважити, не найпривабливішу), було розпочато проектні роботи: точне обмірювання метражу, проби грунту, узгодження тощо. Також провели переговори з західним оператором готелів, який надав свої зауваження щодо проекту та виявив зацікавленість у подальшому співробітництві. На це пішло півроку і півтора мільйони гривень. А з початку року в Криму розпочався перерозподіл земельних ресурсів. Земля на узбережжі — ласий шматок, тому бажаючих отримати її достатньо. Вочевидь з'явилися нові зацікавлені і в цьому готельному проекті. Хоча всі кроки з отримання землі під будівництво готелю здійснювалися згідно з законодавством України, а роботи велися узгоджено з умовами угоди, міська рада Ялти вирішила по-іншому і в односторонньому порядку розірвала угоду з фірмою, терміново скасувавши рішення сесії Ялтинської міськради річної давнини. Тим часом у місті подейкують, що вони забирають землю не просто так, а задля звітності про виконання плану. Про вигоду подібної будівлі для міста, здається, ніхто не думає. Які плани має на цю ділянку міськрада і чи не з'явиться на ній якась хатка — питання риторичне. Але пікантність ситуації в іншому: при зміні влади в Криму чиновники Ялтинської міської ради залишились на своїх посадах. Тому, аби там утриматись, намагаються показати свою бурхливу діяльність, а оскільки земельні питання — нагальна проблема, показують саме там.

      А ось задуматися про інвестиційну привабливість та про імідж перед потенційними інвесторами варто. До того ж важливість цього неодноразово підкреслював уряд. Ось і виходить, що тодi як в АРК активно розробляють програми розвитку узбережжя (одна з останніх — «Морський берег» — потребує 15 мільярдів доларів), окремі міськради заважають реальним діям, виправдовуючи свої дії... тим же урядом. «Для реалізації програми необхідні гроші інвесторів, — вважає голова Ради міністрів АРК Анатолій Матвієнко, — а це можливо тільки за умови створення на законодавчому рівні чітких і прозорих правил гри для залучення в економіку іноземного капіталу». Виходить парадокс: на тлі різноманітних програм розвитку узбережжя та залучення інвесторів такими діями чиновники просто відлякують потенційних вкладників грошей, як вітчизняних, так і іноземних, та ще й усупереч побажанням свого найвищого начальства. Більше того, розгублюючи інвесторів, кримські бюджети всіх рівнів втрачають надходження.

      Що ж до конкретного готелю, тобто поки ще проекту в Ялті, зараз будівництво заморожено. Кожен день простою вимиває гроші у будівників. І цей випадок, на жаль, не єдиний у Криму. Таке трапляється чи не в кожному місті. А наслідки можуть бути фатальними. Відлякавши інвестора, можна позбутись і грошовитих туристів, що цінують комфорт. А це все може відкинути Крим у розвитку на десятки років, а бабусі на вокзалі з криками «Квартира! Квартира!» залишаться повноправними хазяйками узбережжя.