Хутір Пальчики знатимуть у світі

      Експонат Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського — вулик, створений 190 років тому батьком наукового бджолярства Петром Прокоповичем, буде виставлений на Всесвітній виставці «ЕКСПО-2005» у японському місті Аїчі. Можливо, що його буде представляти сам Президент України Віктор Ющенко, почесний голова асоціації бджолярів України, котрий планує незабаром відвідати Країну Східного Сонця. Пасіка Президента розташована під Батурином на Чернігівщині, поблизу місця, де колись була пасіка Прокоповича. Тож главі держави є що розповісти японцям про славетного співвітчизника і значення його винаходу.

      За словами директора Чернігівського історичного музею Сергія Лаєвського, ідея показати вулик на всесвітній виставці в Японії належить Президенту України.

      — Він ще кілька років тому побував у нашому музеї і зацікавився вуликом. У минулому році телефонував, розпитував про його стан, розміри. І, наскільки мені відомо, те, що вулик поїхав на виставку, — це особисте бажання Віктора Ющенка.

      Вулик із Чернігова — найдорожчий у світі. Він застрахований на 100 тисяч доларів США. Очевидно, до нього доклав рук сам Петро Прокопович. Адже він з його пасіки, з хутора Пальчики під Батурином, і навіть має порядковий номер.

      У цьому році минає 230 років з дня народження родоначальника наукового бджолярства. Родом Петро Іванович Прокопович із села Митченки неподалік Батурина. І хоча свого часу закінчив Київську духовну академію, поступив на військову службу. Брав участь у військових походах російської армії на Кавказі, в Персії, в Італійській кампанії. У віці 25 років через хворобу вийшов у відставку і поселився на батьківському курені. Там же молодий чоловік і захопився бджолами, або, як він їх називав, «сонячними комахами».

      І захопився настільки, що створив винахід, який зробив справжню революцію у розведенні бджіл. До цього комашок тримали у колодах та вуликах-дуплянках, і щоб добути мед, їх просто викурювали та знищували. У 1814 році Прокопович показав публіці вулик з рамками власної конструкції. Саме він і став прототипом усіх сучасних вуликів.

      Відтоді, щоб добути мед, уже не знищували бджіл. Варто просто дістати рамку зі стільниками.

      Вуликом Прокоповича бджолярі всього світу користуються понад 190 років! Петро Іванович став автором перших книг про бджільництво та засновником першої школи пасічників у 1828 році. До нього приїжджали по науку з усієї Російської імперії та Європи. За 47 років існування школа випустила понад 600 бджолярів. За три роки навчання у Пальчиках учні вивчали, окрім головного предмета — бджолярства, граматику, арифметику, садівництво, квітникарство, шовківництво. До останніх років життя викладав у ній і сам засновник. Діяльність школи привертала велику увагу, і не тільки фахівців, а й тих, хто подорожував Чернігівщиною. Побував тут і російський імператор, а в 1843 році — Тарас Григорович Шевченко.

      Наприкінці життя Прокопович мав чи не найбільшу у світі пасіку — кілька десятків тисяч вуликів. Мед постачали до двору російського імператора, а воскові свічки — до Парижа. Прокопович вважав, що клімат біля Батурина на Поліссі найбільш сприятливий для розведення бджіл. Петро Іванович дуже переймався своїми сонячними комахами і долею пасіки. Як розповідають фахівці з Батуринського музею «Гетьманська столиця», бджоляр навіть добився, щоб змінили шляхи залізниці від Москви до Курська. Вона мала пройти через Батурин. Прокопович стривожився, адже шум від залізниці міг порушити спокій його крилатого царства. Тому він своїм коштом переробив проект залізниці так, щоб вона пролягла за 30 кілометрів від Батурина — через Бахмач.

      Навіть поховати себе великий пасічник заповів під старими липами у Пальчиках, щоб і після смерті чути бджолині хорали.