Земельна реформа дійшла до «екватора»

      Ефективне використання позики Світового банку може зекономити державному бюджету України 60 мільйонів доларів, переконані фахівці Проекту підтримки приватизації землі в Україні, який є найбільшим проектом Агентства США з міжнародного розвитку в нашій державі й спрямований на прискорення приватизації земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення.

      На сьогодні коштом проекту виготовлено понад один мільйон державних актів на землі сільськогосподарського призначення. Їх уже вручили 870 тисячам власників земельних сертифікатів.

      У 2001 році уряд України отримав грант на 21 мільйон доларів США для впровадження Проекту підтримки приватизації на селі. У рамках програми організатори не лише видавали безкоштовно державні акти, а й відкрили 25 центрів безкоштовної юридичної допомоги у 22 областях держави. Ці центри допомагають не лише селянам, а й чиновникам, посадовцям усіх рівнів, консультують, як приватизувати землі несільськогосподарського призначення під промислове виробництво, намагаються активно інформувати про хід приватизації в Україні.

      «У ході експерименту було визначено, що можна знизити ціну виготовлення державного акта на землю з 85 до 30 гривень, — зазначає Олена Кочубинська, керівник інформаційної групи проекту. — Для зниження цін на виготовлення сертифікатів спеціалісти впровадили спеціальну методику».

      Завдяки її введенню в декількох областях власники земельних наділів уже зекономили 24 мільйони доларів. А загалом в Україні у такий спосіб можна було б заощадити селянам та державному бюджету до 60 мільйонів доларів.

      Мільйонам власників паїв довелося сплатити 85 гривень і більше за угодами, укладеними в рамках програми, яку реалізував Державний комітет України земельних ресурсів. Але за п'ять років, що минули з часу підписання угод між екс-колгоспниками і Держкомземом, багато селян так і не отримали очікуваних державних актів.

      Загалом в Україні 6,8 мільйона власників сертифікатів, які дають право на приватну власність на землю. З них 5,2 мільйона, або 75,2 відсотка, станом на січень цього року, за даними Держкомзему, вже отримали державні акти на приватну власність на земельний пай.

      Проте фахівці проекту піддають сумніву офіційну статистику. Спираючись на дані, отримані від обласних державних адміністрацій, вони стверджують, що земельна реформа в Україні виконана лише на 50 відсотків. Керівник Проекту приватизації землі в Україні Алан Слайфер заявив, що «реформа вважатиметься повністю завершеною лише тоді, коли кожен, хто має право на землю, отримає весь пай безпосередньо в руки та усвідомить усі права й обов'язки, які він отримує разом із цим паєм».

      Щоб покласти край усім цим непорозумінням, учасники проекту пропонують застосувати на практиці їхню експериментальну методику, яка дозволяє владнати це непорозуміння при мінімальних затратах протягом трьох місяців. При цьому вартість завершення робіт становить 10—15 гривень за один державний акт. Якщо уряд візьме цю методику на озброєння, то всі власники паїв в Україні швидко отримають державні акти на землю, не сплачуючи за них додатково власні гроші.

      А держакт, як виявилося, штука вигідна. Ті селяни, хто отримав цей документ на руки, відчули підвищення орендної плати на землю — доходи селян від її здачі в оренду зросли на 30—50 відсотків.

      Алан Слайфер вважає, що Україна тільки починає розуміти переваги приватизації. Тому і є стільки проблем стосовно села, які треба вирішити. Необхідно створити законодавство щодо земельного ринку, яке стосувалося б не тільки сільськогосподарських земель, а й земель несільськогосподарського призначення. Також керівник проекту зазначає, що треба створити систему, згідно з якою продаж міг би проходити чітко і не дуже дорого.

      Взята ж Україною позика у Світового банку на 85 мільйонів доларів повинна бути використана не тільки для виготовлення документації на паї, присадибні ділянки, сади, а й для завершення реформи загалом.

      На думку Володимира Куриленка, заступника голови Одеської обласної державної адміністрації, основним гальмом цього процесу є небажання чиновника вирішувати проблеми приватизації, земельних питань. «Перш за все, потрібна політична воля держави та чиновника», — переконаний Володимир Григорович.

      Подібні проблеми є і в Київській області. Так, Анатолій Юркевич, заступник голови Київської обласної державної адміністрації, вважає, що «основна проблема в області — відсутність бланків». Наприклад, з вересня 2004 року було видано тільки 40 тис. державних актів, хоч надійшли заяви від 600 тисяч людей, бо просто не було на чому писати.

      Дивно, адже посадовці, навпаки, повинні бути зацікавленими у впровадженні земельної реформи. Адже її незавершеність може стати серйозною перешкодою для України на шляху отримання статусу держави з ринковою економікою.

      А після закінчення процесу приватизації (у чому Анатолій Юркевич навіть не сумнівається) потрібно буде консолідувати земельні ділянки, щоб вони були привабливими для підприємців.

      Нині погоджено тривалість проекту — з червня 2001 року по березень 2006-го. Уряд України попросив керівництво USIAD подовжити терміни.

      Та, на жаль, фінансування проекту обмежене. З 1,8 мільйона державних актів, які заплановано безплатно дати селянам, уже видано 1,2 мільйона. Ще 200 тисяч очікують затвердження від органів місцевої влади. Чи встигне Україна до дати — 19 березня 2006 року — закінчити процес приватизації, покаже тільки час.