Забави у биків на рогах

      Чим тільки люди не займаються з нудьги, коли їм нічого робити! Хіба можна інакше пояснити різноманітні рекорди для Книги Гіннесса на кшталт заковтування живих змій, проштрикування «п'ятої точки» тисячею голок або, пардон, відкорковування тим самим місцем пляшок із пивом? Але й це ще квіточки порівняно з національним іспанським святом утечі від биків, яке щорічно проходить у місті Памплона. Учасники цієї дурної до дикості (чи дикої до дурості?) забави пояснюють своє бажання взяти участь у бігу вузенькими вулицями поперед розлючених бугаїв із гострющими рогами браком адреналіну, але, здається, це, швидше, ілюструє брак дещо іншої речовини...

      Ще б пак, адже щороку біганина з биками завершується кров'ю. Найчастіше люди, які не встигають уникнути бичачих рогів, потрапляють до лікарні з легкими пораненнями, але бувають і значно сумніші випадки. За всю історію проведення фестивалю «Сан-Фермінес» (починаючи з 1910 року), названого так на честь покровителя биків святого Ферміна, загинуло 16 осіб, а кількість травмованих уже важко й підрахувати. Між іншим, страждають і бики, адже на фініші цієї біганини їх очікує арена кориди, безжалісний тореадор і смерть. Недаремно ж цього року Організація за гуманне поводження з тваринами (ПЕТА) звернулася до влади Памплони з проханням замінити «біг від биків» чимось більш гуманним. Але, незважаючи на тижневі протести, під час яких члени організації для того, щоб привернути до себе увагу ще й центральної влади, розгулювали вулицями Мадрида в напівоголеному вигляді, прикриваючись плакатами «Припиніть криваве побоїще!», свято триває.

      Починається «забіг» із того, що спеціально підготовлених для цієї мети бойових биків випускають із загону й женуть у напрямку арени вузесенькими вуличками міста, на яких уже чекають вишикувані любителі гострих відчуттів. Відчайдухам, які наважуються на таку розвагу, дають таку-сяку фору перед тваринами, хоча допомагає це не всім. «Коров'ячі чоловіки», звісно, не знають, що, доганяючи веселих бовдурів, які щодуху мчать перед ними, біжать останню у своєму житті дистанцію. Але якби знали, то, мабуть, намагалися б підняти на роги якомога більше втікачів, аби хоч таким чином помститися. Остаточний підсумок «кривавого фестивалю» буде підбитий сьогодні, під час його закриття, але жертв уже вистачає. Щодня з Памплони приходять повідомлення про важкі травми й поранення десятків людей. Скажімо кілька биків відбилися від загального потоку й накинулися на туристів, які спостерігали за бігами збоку. У результаті 12 роззяв потрапили до лікарні. Серед них, до речі, є й громадяни інших країн, зокрема американці. Останнім узагалі цього року не щастить: саме громадянин США разом зі своєю дівчиною (її громадянство не вдалося встановити й досі) поповнили сумний список жертв «Сан-Фермінес». Щоправда, загинули вони не тікаючи від биків, а... впавши в річку з фортечного муру. Парочка, схоже, так розвеселилася, пробігши «дистанцію» швидше за люту рогату худобу, що не розрахувала свої сили під час дегустації чудового іспанського вина, якою щодня завершується дійство. «Заливши баки», молоді люди подалися гуляти на мур, що стоїть над річкою Арга, і не втримали рівновагу...

      А головне, що незважаючи на всі ці небезпеки й прикрощі, знаменита фієста у Памплоні щороку приваблює все більше й більше глядачів і учасників. І чого тільки тим людям бракує, що вони отак заввиграшки, задля порожньої розваги ризикують життям?