Чи добре пиво — штани «розкажуть»

      У Львові незабаром відкриється перший і поки що єдиний в Україні Музей пивоваріння. Відвідувачі зможуть ознайомитися не тільки з пивними експонатами, історією пивоваріння, а й скуштувати смак справжнього львівського пива, а також з головою зануритися в тонкощі процесу виготовлення напою. Не чекаючи дня відкриття, нашому кореспонденту вже вдалося побувати в музеї та багато цікавого довідатися від гіда Галини Янишівської.

Як ченці пиво варили

      Пивоваріння у Львові почало розвиватися на початку XV століття. У 1382 році перші цехи броварів були зареєстровані в Книзі обліку ремісничої діяльності. Вже у 1425 році був складений перший статут цеху броварів. Цей документ дійшов і до наших часів. З нього можна довідатися про те, що пиво мали право варити лише громадяни, але тільки для власного вживання. За цим ретельно стежили броварі, адже вони були монополістами. У другій половині XVIII століття граф Станіслав Потоцький дозволив ченцям-єзуїтам, якi оселилися в його володіннях, побудувати броварню. Отже була виділена територія, а у 1715 році на Покрову виникла перша броварня, яка і донині працює. Монастир, а відповідно і броварня, були побудовані на чотирьох артезіанських свердловинах, які дотепер діють. Сьогодні львівське пиво вариться саме з цієї води, яка проходить багаторівневе очищення, в тому числі і через фільтр з піском. Пісок був спеціально завезений з берегів Індійського океану.

Пивна пінка від зморшок

      Швидко пиво стало найпопулярнішим напоєм серед населення. Ченці дійсно робили пиво високої якості. Згодом броварня стала найсильнішим виробником пива в Австро-Угорській імперії (у 1772 році Львів входив до її складу). Вже в ті часи львівське пиво возили в Європу. В архівах Львова є спогад про те, як пиво везли кіньми в Баварію шість тижнів, і воно не псувалося. До речі, була вигадана спеціальна присяга броварів. Архівні записи кажуть, що ченці з 1715 року до середини XIX століття постійно постачали до місцевих лікарень своє пиво, яке лікарі радили хворим. При кашлі та хворобах дихальних шляхів прописували пиво із шавлією, а при серцебитті напій змішували з лавандою та гірчицею, пили з добавками папороті при хворобах печінки. До речі, сучасна косметологія широко використовує цей напій. Не усі знають, що крута піна свіжого пива допомагає позбутися зморшок.

      На території броварні проживали тільки ченці, а потім виробництво розбудувалося і виникла потреба в додаткових працівниках. Спочатку люди приходили сюди тільки на роботу, а от почали жити на території броварні вже в XX столітті. Тут був дитячий садок і щоранку дітям давали ложку дріжджів, щоб вони краще росли. Згодом Орден єзуїтів був позбавлений своїх привілеїв, території та будь-яких прав на броварню. Так прийшли на підприємство спочатку приватні власники, а потім — Львівський акціонерний союз броварів. Починаючи з ХХ століття, в Європі добре знали пиво «Bawar», «Porter Імреrіаl», «Eхроrtоwе» не тільки за його високі смакові якості, а й за фірмовими скляними пляшками з рельєфним знаком.

      Львівські броварі розповідають, що раніше з метою перевірки якості пива напій виливали на дерев'яну лаву. Бровар вдягав на себе шкіряні штани та сідав на лавку. Якщо за кілька хвилин бровар вставав та лавка відлипала від штанів, то пиво вважалося поганим. До речі, на території броварні до 1939 року існувала каплиця. Зараз вона відновлена на тому ж місці  і нині там проходять молебні.

Кухоль-чернець — музейний експонат

      «Історія та традиція — це основне, що нас відрізняє від інших броварень», — продовжує екскурсію Галина Янишівська. Ніхто не має такої дати створення — «1715». У музеї є стародавні фотографії вусатих броварників тих часів — фотосесія 1906 року. Зараз досліджуються місцеві архіви, ведуться переговори з музеями світу щодо експонатів. Реставрують підвали броварні, побудовані наприкінці ХIX століття. Саме в них «оселиться» Музей пивоваріння. Його розташують на трьох поверхах, які будуть відкриватися один за іншим протягом трьох років. До речі, з часом, від музею до центра міста буде їздити стародавній віз з пивом, аби кожний бажаючий зміг спробувати напій.

      У музейну колекцію входять стародавні кухлі, фотографії, велика колекція етикеток, стародавні дiжки. Відвідувачі зможуть побачити унікальну книгу рецептур, у якій ми можемо простежити процес варіння кожної порції пива на початку XX ст. У 1516 році в Німеччині був прийнятий «Закон про чистоту пива», у якому зазначено, що пиво потрібно варити винятково з ячмінного солоду, хмелю та води, а на інші інгредієнти була накладена сувора заборона. Хоча в стародавньому Вавилоні суворо карали за додавання води до напою. Вимог німецького закону львівські броварі дотримуються і сьогодні. До складу різних сучасних сортів пива (бельгійським броварям вдалося винайти більш ніж 700 видів напою) входять пшеничний солод, овес, кукурудза, рис, мед, а індійці використовують банани, цукровий очерет і навіть корінь стрючкового перцю.

      Ще в музеї зберiгається статут Львівського акціонерного товариства броварів 1897 року. Зайняв своє почесне місце в музейній колекції відомий мідний кухоль «Зоська» кінця XIX — початку XX ст., названий на честь дружини колишнього власника броварні пана Домса.

      Відвідувачі зможуть зблизька роздивитися німецький кухоль кінця XIX сторіччя із зображенням середньовічного символу броварників — шестикутної зірки з пивним кухлем посередині. Зірка, як стверджують німецькі броварі, — об'єднання двох трикутників, що символізують основні складові пива: ячмінь, хміль і воду. На кришці кухля написане відоме німецьке прислів'я: «У радості і горі пий пиво». У музеї зберiгається кухоль у формі ченця, адже пивоваріння ще із середньовіччя асоціювалося з монастирями.

      На музейних полицях можна знайти фірмову вивіску «Lwowskie pivo» (1909 року), що вішали на розливний апарат у барі. Як бачимо, з вивіски відвідувачі дізнавалися ціну на півлітровий та двістіграмовий кухоль пива. Більшість пивних пляшок, що є в музеї, зберігалися на головному пивному складі Галичини, що розмiстився у Львові.

      Найбільшим експонатом стародавності є старе устаткування, що спеціально не викидалося з підприємства. Так в одному з цехів пивоварні є стародавні крани, з яких у минулому столітті розливалося пиво. Вони зараз не працюють, а служать лише експонатами історії.

Інна БОРИСОВА.